вівторок, 09 жовтня 2007 15:25

Марина Шнайдер замінила братові та сестрі матір

Автор: фото:Олена Власова
  Марину Шнайдер з села Калинівка Сарненського району Рівненщини призначили опікуном її 8-річного брата Сашка та 11-річної сестри Олі
Марину Шнайдер з села Калинівка Сарненського району Рівненщини призначили опікуном її 8-річного брата Сашка та 11-річної сестри Олі

7 лютого 2006 року згоріла хата родини Шнайдерів у смт Степань Сарненського району Рівненщини. 43-річна Валентина з чотирма дітьми перейшла жити до сусідів. За два тижні жінка померла. Односельчани зібрали Шнайдерам 25 тис. грн на нову хату.

22-річна Марина — старша з дітей покійної Валентини. Дівчина працює лаборанткою в степанській школі. Після дзвоника вибігає надвір. Кличе брата Сашка, 8 років, та 11-річну сестру Олю.

Ідуть додому мовчки.

— Чужих не люблять, — пояснює дівчина, поправляючи братові рюкзак. — Нас у сім"ї четверо — я, старший од мене на рік брат Віталій та ці двоє.

Розповідає, що хата загорілася 7 лютого. Батько Анатолій був на заробітках у Чернігові. Мати Валентина почула дивне потріскування нагорі.

— Запитала, чи не йде дощ. Я думаю, який дощ серед зими?

Дівчина визирнула надвір і жахнулася. Дах їхньої хати палав, як смолоскип.

— Я крикнула Віталікові, щоб виносив хвору матір, — згадує дівчина. — Сама вивела малих і повернулася по гроші та документи. Брат ще витяг кольоровий телевізор.

Від хати залишилися самі стіни. 43-річна Валентина Шнайдер померла за два тижні після пожежі. Півроку діти мешкали в сусідки Людмили.

— Мама була невиліковно хвора. Серце не витримало, — втирає сльози рукавом Марина. — Вона мала неоперабельний рак матки.

Марина шукала на згарищі речі, що вціліли. Однак вода та мороз зіпсували майже все. Те, що не згоріло, замерзло грудками.

— Хата ж бабина, будували її давно, — бідкається дівчина. — Цегла в комині прогоріла, і димар упав на стріху.

Марина відмовилася віддати сестру і брата до дитбудинку.

— Сказала, що буде нашою мамою, — Ольга перепинається й падає. Марина піднімає й обтрушує сестру від бруду.

— Селищна рада обрала мене опікуном, бо старший брат Віталій не мав роботи, — розповідає Марина. — 1 вересня ми переселилися до нової хати в сусідньому селі.

Від степанської школи до нової оселі Шнайдерів у Калинівці йдемо 15 хв. Але Марина нарікає, що далеко.

Наш старий кіт повернувся на згарище і живе в сусіда

— Раніше ми жили біля школи. Мама працювала там секретаркою, — розповідає дівчина. — А тепер треба пройти півселища і ще півсела.

Каже, за нову хату в Степані просили 30 тис. грн. У Калинівці будинки дешевші.

— Село зібрало 25 тисяч гривень. Декому навіть родичі з Америки присилали, — розповідає Марина.

Дівчина звертає на бокову вулицю. Зупиняємося біля свіжопофарбованого будинку. Удома хтось є, на килимку стоять чоловічі капці.

— Це брат Віталій, дивиться телевізор, — дівчина роззувається. — У сезон він їздить на заробітки, збирає буряки.

Питаю, чи знає про пожежу батько.

— Знає. На мамин похорон не приїхав, — каже Марина. — Два роки його не бачили. Але знаємо, що живий. Півроку тому дав бабусі номер телефону в Чернігові. Ми бігали на пошту, дзвонили. Номер виявився фальшивим, — Марина майже кричить, але заспокоюється. — Він і раніше зникав на рік-два. Потім вертався з грошима.

Діти Шнайдерів живуть на соціальну допомогу — по 250 грн кожному — та Маринину зарплатню. Худоби не тримають.

— Невигідно, — запевняє дівчина. — Свиню, корову або козу треба доглядати. Я до обіду у школі, потім працюю вдома.

Каже, що молоко, м"ясо і сало у Степані дешеві. 1 кг сала коштує 9–10 грн, свинини 23–25 грн. Молоко продають по 70 коп. за 1 л.

— Насмажу котлет, зварю борщу, вареників або молочної каші. Картоплю садимо свою, — каже, помішуючи на плиті каструлю з супом. — Маємо клаптик поля у Степані.

Питаю, чи подобається Марині її робота.

— Трохи нудно. Я лише розношу прибори на уроці фізики чи хімії. А на перерві складаю їх у шафу. Варю обіди, перу, годую кицьку і цуцика, — каже вона. — Наш старий кіт повернувся на згарище і живе в сусіда. До нас інші коти прибилися.

Марина хоче закінчити Березнівський коледж і стати вчителькою. Але після смерті матері кинула навчання.

— Треба платити 2500 гривень на рік, — пояснює. — Та я мушу довчитися. Бо за кілька років учитиму брата й сестру.

1984, 28 березня — старший син Шнайдерів Віталій народився в смт Степань Сарненського району на Рівненщині
1985, 15 вересня — з"явилася на світ Марина Шнайдер
1996, 13 травня — народилася сестра Ольга
1999, 25 січня — з"явився брат Олександр
2005 — батько Анатолій виїхав на заробітки у Чернігів, досі не повернувся
2006, 7 лютого — згоріла хата Шнайдерів; за два тижні померла мати Валентина
2006, березень — Марина стала опікуном сестри і брата; вересень — односельці купили погорільцям хату в с. Калинівці
2007 — Марина отримала першу звістку від батька, що зник на заробітках

Зараз ви читаєте новину «Марина Шнайдер замінила братові та сестрі матір». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути