четвер, 26 липня 2007 15:04

Мати й донька Курінкови живуть із рідними братами

Наталя Курінкова, 16 років, живе із 37-річним Володимиром Санду. Його молодший брат, 35-річний Василь, живе з матір"ю Наталки, 36-річною Надією. Обидві пари не розписані. Чотири роки тому в матері та доньки був один коханець — 45-річний Юрій Чорба.

Мешкають усі "на поселку" за 3 км від села Верхівка Тростянецького району на Вінниччині. Наталці сільська рада виділила хату, що розташована за кількасот метрів від помешкання її матері.

Дівчина позаторік покинула школу, а три місяці тому народила доньку Крістіну. Живуть родини із заробітків: сапають буряки, збирають яблука.

Наталя гуляє з донькою біля свого будинку. Володимир порається на подвір"ї, носить пісок — подружжя робить ремонт. Наталя пропонує піти до будинку матері, де вони тимчасово живуть. Кладе дитину в коляску, цілує в щоку чоловіка.

— З Юрою мама через свою подружку Іванну познайомилась, — розповідає дорогою. — Іванна сама з ним жила, а тоді надоїв, видно. От вона і стала його мамі нахвалювати. Казала: "Ой, він такий гарний, ти ще будеш спати, а він вже їсти наварить, на городі буде сапати".

Хата Надії покосилася набік. Паркану немає. У хаті дві кімнати. Вікна брудні, на дверях висить темний від пилу тюль. Кімната Наталки закривається на ключ. Надія часто заходила туди і брала без дозволу продукти та гроші. Доньці це набридло, і вона поставила на дверях замок.

— Так той Юра зовсім з головою не дружив, — продовжує Наталка. — Як трезвий, то ще людина. А як вип"є, то і мама бита не раз була, і на вулиці, було, ночувала.

До хати заходить Надія. У неї поганий зір, тому носить окуляри з товстими скельцями.

— Він такий ізверг, — додає вона. — Було поб"є мене, я кров"ю стікаю, а він і воду повиливає, щоб я напитися не могла. Це через нього я Сашку семимісячним родила.

2-річний хлопчик зараз живе у притулку в Тульчині.

— Я його 9 квітня родила, а перед цим Юра мене побив, і я надворі ночувала. Зранку пішла за три кілометри у село вітаміни получати, а поки додому вернулася, вже й ноги переплела. На ґанку тільки плюшку встигла послати, і тут же родила ніжками уперед.

Сусідка викликала швидку допомогу. Надію забрали спочатку до Тростянецької, а потім до Вінницької обласної лікарні.

— Пролежала я там чотири місяці. А тим часом цей Наташу забрав і в Бершадь повіз, — суворо дивиться на доньку.

Жінки замовкають. Надію з вулиці кличе її новий чоловік — Василь.

— Я мамі нічого не розказувала, — шепоче Наталя, поглядаючи на двері. — Але ще як мені 12 років було, Юра мене на поле повів горох збирати. Там мене перший раз мав. А тоді сказав, що як не буду з ним ходити, то повбиває нас усіх. Він такий дурний! Раз так поскандалив, що козу забив. А як не хтіла з ним йти, маму бив.

Далі Наталя розповідає про те, як жила з Юрієм на цвинтарі у Бершаді.

— Він сторожем був, спали на одній кроваті. А як бив, то на вулиці ночувала, — не піднімаючи очей, колише доньку. — Він мені сказав записку участковому міліціонеру написати, шо я сама прийшла і ніяких претензій до нього не маю.

Наталя прожила з Юрієм Чорбою дев"ять місяців. Наприкінці 2005-го Надія звернулася до міліції, його затримали і відправили на місяць до психлікарні. Наталя повернулася додому. Тоді ж до неї переїхав Володимир. У Бершаді він залишив дружину з донькою-підлітком.

Наталя каже, що познайомилися вони на цвинтарі. Юрій запросив Володимира в гості.

— Спочатку Юра казав, що я його дочка, — згадує Наталка. — Але у Бершаді всі знали, що то не так.

До кімнати повертається Надія.

— Як сюди переїхали, то Володя свого брата молодшого в гості пригласив, — розповідає вона. — Так і зійшлися: Наташа зі старшим, а я — з молодшим. Тепер у мене чоловік молодший за мене на рік, а зять старший на рік. Це мій четвертий чоловік. Перший і другий померли, третій — псих Юра. Я його жаліла, бо у нього мама померла, є 16 братів і сестер. Тільки вони не родичаються.

Другим чоловіком Надії був Григорій. Каже, що був роботящий, тільки мав хворі легені, тому помер рано. Прожила з ним п"ять років.

— А від першого чоловіка Володимира у мене дві дочки: 18-річна Лариса, вона одружилась і в Крижополі живе, і Наташа, — Надія задумується. — Він сваритися зі мною частіше став і все до свекрухи ходив, своєї мами. Якось прийшла до неї чоловіка шукати, а свекруха з пляшкою і мискою на горище лізе. Я за нею тихцем підлажу, а вони вже й пороздягалися там.

Надія розлучилася з Володимиром 13 років тому. Він до самої смерті 2000-го жив із власною матір"ю. Наталя слухає і всміхається. Каже, що кілька місяців тому бачила Юру в сусідньому селі:

— Обізвав мене курвою, то мій Вова на нього крикнув так, що той ще довго не оговтається. Головне, що він більше до нас не поткнеться, бо вдома чоловіки є. А так би ще довго мучив.

На початку літа правоохоронці заарештували Юрія за спробу зґвалтування 5-річної дівчинки в Бершаді.

Юрій Чорба виріс у будинку-інтернаті для розумово відсталих дітей. Був уже двічі судимий — за співжиття з неповнолітньою дівчинкою та за мужолозтво з неповнолітнім хлопцем.

Зараз ви читаєте новину «Мати й донька Курінкови живуть із рідними братами». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

5

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути