— Позаторік у моєї дочки різко впав зір, треба було робити операцію. А грошей бракувало. Сусідка порадила піти до Криштопи. Казала, що він, коли чує про дітей, стає безвідмовний. Дав нам півтори тисячі гривень, — розповідає Наталія Демчук, 48 років, із Червонограда на Львівщині про покійного директора шахти "Надія", депутата Львівської обласної ради 60-річного Миколу Криштопу.
Він помер у київській лікарні. Хворів на цукровий діабет, мав проблеми з серцем. У відпустці підхопив пневмонію. З Червоноградської лікарні його гелікоптером доправили до столиці, проте життя не врятували.
— Микола Григорович виховував сина Максима, хворого на ДЦП. Можливо, через це був такий чуйний до чужих бід, — каже Наталія. — Фінансував лікарні, школи, інтернати.
1997 року очолив шахту "Надія" в містечку Соснівка.
— Шахта на той час вичерпала свій ресурс, була занедбана. Гірники касками добували вугілля, щоб прогріти приміщення. Попереднє керівництво вирішило ліквідувати підприємство як безперспективне, — говорить 66-річна Богдана Бохонко, начальник відділу кадрів шахти "Надія". — Люди вимагали, щоб директором призначили Криштопу. Він вивів шахту з кризи. Виживали тоді, як могли. Вугілля міняли на харчі й продуктами давали людям зарплату. Взяли в оренду господарське приміщення, розвели свиней, корів. Дотепер маємо своє молоко, м'ясо. Микола Григорович підлеглих заохочував до роботи преміями й подарунками. 2007-го вручив ключі від десяти "Лад Калина" кращим інженерно-технічним працівникам.
Микола Криштопа залишив дружину Ольгу Юріївну. Окрім сина Максима, мав доньок Анну й Оксану, тримісячну внучку Марію.
40-річного Валерія Голобородька поховали на Мигалівському кладовищі у Ніжині Чернігівської області. Він був бійцем 1-ї танкової бригади. Демобілізувався 17 березня. Помер у реанімації обласної психоневрологічної лікарні. Коли Валерій повернувся з АТО, не міг знайти роботи, не мав власного житла. Почав хворіти. Лікувався у неврології. Часто скаржився на головний біль. Вдовою стала 38-річна Юлія Голобородько. Без батька залишився 14-річний син.
Допомогти родині померлого можна, перерахувавши кошти на карту вдови Юлії Голобородько №5168 7572 9189 8668.
В останню путь провели Шевкіє Асанову, сестру народного депутата України Мустафи Джемілєва (до 2013-го був головою Меджилісу кримськотатарського народу. — "ГПУ"). Її не стало 6 жовтня на 81-му році життя. Поховали у Ялті. Лідера кримськотатарського народу, нардепа Мустафи Джемілєва не було на похороні через заборону в'їжджати до Криму протягом п'яти років. Це встановила російська окупаційна влада. Шевкіє була старшою донькою у сім'ї Джемілєвих. Батьки виховали трьох синів і чотирьох доньок.
У Великій Британії на 89-му році життя помер колишній соратник Марґарет Тетчер — Джеффрі Хау. Переніс інфаркт. У 1979–1983 роках був міністром фінансів, до 1989-го — міністром закордонних справ в уряді Марґарет Тетчер. Поєднував обов'язки лідера Палати громад і віце-прем'єр-міністра. Після його відставки 1990 року посаду прем'єр-міністра залишила Марґарет Тетчер.
Коментарі