— 2001 року чоловік Юра поїхав у Каліфорнію, щоб заробити дочці на навчання, — розповідає 57-річна Тетяна Ходусь із Запоріжжя. 15 років мешкає в США. — Прибув за туристичною візою в Лос-Анджелес. Там працював на будівництвах, робив ремонти. Через п'ять років за допомогою посередників зміг отримати "зелену карту" та легалізуватися. На той час це коштувало близько 10 тисяч доларів. Ми зробили документи по возз'єднанню сім'ї і з дочкою переїхали до нього.
Жили в невеликому місті Санта-Моніка біля океану. Я не знала англійської. Навіть не могла сама вийти в магазин. Тому почала вчитися в безкоштовній мовній школі для дорослих, на курсах у коледжі. Та в голову нічого не йшло. Півроку було відчуття, що марно витрачаю час.
Тоді знайома порадила отримати спеціальність і вчити мову в процесі. Пішла на курси масажу. Слова і фрази, які не розуміла на лекціях, записувала та зубрила. Отримала ліцензію. Влаштувалася на роботу у великий спа-центр.
Більш як десять років збирали гроші на власне житло. Хотіли переїхати в Крим, бо там живе вся чоловікова рідня. Навіть знайшли будинок під Севастополем. Через окупацію плани змінилися.
Після відпустки на Гаваях чоловік жартома вирішив пошукати там нерухомість. Знайшов у інтернеті старий будинок на острові Капохо. Поряд — кораловий риф, прозора вода з екзотичними рибами та черепахами. Попросили знайомого, який мешкав неподалік, подивитися це місце. Після того купили будинок он-лайн, жодного разу не бачивши. Він коштував 300 тисяч доларів.
Рік упорядковували дім. Придбали нові меблі, зробили ремонт у кімнатах. Вклали в це всі заощадження. Думали, повернемо гроші завдяки туристам. Одну частину будинку облаштували для себе, іншу — для гостей. Дали оголошення в інтернеті про відпочинок на Гаваях.
Перші три місяці був дуже великий наплив людей. Місця бронювали за півроку наперед.
Коли почалося виверження вулкана, до останнього не вірили, що лава може пройти через наш район.
Перед купівлею нерухомості консультувалися з вулканологами та науковцями. Усі запевняли, що будемо в безпеці. Максимум, що загрожує нашому району, — ізоляція магмою, коли вона тектиме з двох сторін.
Зрозуміли, що є проблема, коли о третій годині ночі вимкнули електрику, залунала сирена. Поліцейські та рятувальники сказали збиратися для евакуації. На такий випадок ми мали заготовлену валізу з документами, кормом для собаки, футболками, шортами й зручними капцями. Речі та прикраси вирішили не брати. Боялися, щоб їх не вкрали під час евакуації. Думали, закриємо будинок, а за місяць-два повернемося.
Разом з іншими потрапили в притулок, де жили кілька діб. Двічі на день отримували на мобільні повідомлення, куди рухається лава. Ще звечора 5 червня був шанс, що вона обійде наш район. Коли прокинулися о п'ятій ранку — дізналися, що наш будинок знищений. На його місці залишилося попелище.
Четвертий місяць живемо безкоштовно в невеликому будинку на Гаваях. Він належить знайомим із Сан-Франциско, вони зрідка приїжджають сюди відпочивати. Платимо лише за комунальні.
За власний будинок отримали 30 тисяч доларів компенсації. На ці гроші не купиш навіть клаптик землі. Страховку на житло оформити не встигли, бо вона дуже дорога. Планували це зробити, коли отримаємо дохід від бізнесу.
Досі не розуміємо, що робити і куди рухатися. Була думка повернутися в Україну, але не можемо їхати з пустими руками. Тим більше, пенсійне законодавство змінилося. Я не отримуватиму українську пенсію, бо не досягла відповідного віку, не маю достатньо робочого стажу. Американські виплати матиму з 67 років.
Працювати масажисткою на Гаваях не можу, бо ліцензія, яку отримала в Каліфорнії, тут не діє. Коли матиму змогу оплатити навчання, знову піду на курси. Чоловік почав шукати підробітки на будівництвах. Будемо знову заощаджувати на житло.
2 
1
Коментарі