"Живемо в маленькій квартирі, — розповідає в листі 63-річна Жанна Василівна з Рівненської області. — Недавно син привів невістку. Спочатку була добра й податлива, а тепер кидається на всіх, як змія. На роботу не ходить, а гроші любить. Щотижня купляє собі новий одяг, а в мого Василя одні джинси й пара футболок. Кажу: "То ж твій чоловік. Чого він ходить, як обідранець?" А вона: "То купіть вашому сину нові штани". Отак і перегавкуємося весь день. Раніше я додому летіла, а тепер затримуюся на роботі подовше, аби менше часу проводити в її товаристві. Чи є в нас шанси купити окреме житло?"
Листи коментує київський біоенергетик Валентина Гавура. Запалює свічку. Обводить нею навколо фото рудоволосої жінки у фіолетовій майці. На плечі в неї сидить папуга. Позаду на стіні — чорно-біле фото в дерев'яній рамі й кілька вишитих подушок на ліжку.
— Маєте невістку з характером. Хоч і сердитеся на неї, але дуже чекаєте на онуків. У вересні народить первістка і назве на честь вашого батька. Після пологів стане трохи спокійніша. Але не гратиме під вашу дудку. Така в неї натура — робити все наперекір. Коли одружиться молодший син, матимете з чим порівняти. Друга невістка мало йтиме на контакт і рідко заходитиме в гості. Важко буде зрозуміти, що має на умі. Квартиру син купить через рік. Нехай обирає на вторинному ринку. Укладені в новобудову кошти можуть зникнути назавжди. Даху над головою доведеться чекати роками.
"14 років тому в поїзді зустрів жінку, яка змінила моє життя, — пише 39-річний Олег із Тернопільської області. — До того я нічого не вмів. Хіба що програвати в карти великі суми. Вона допомогла зрозуміти, чим хочу займатися. Маю свою будівельну бригаду. Нас запрошують на роботу в сусідні області. Олена народила мені двох дітей, але приховала своє минуле. Недавно її колишній вийшов із в'язниці й погрожує нам. Я вважав, що її перший чоловік помер, а він хоче забрати в мене жінку. Вимагає, щоб дав їй розлучення. Лєна його боїться, а я зарадити не можу. Надто сильні люди стоять за цим чоловіком. Погрожує знищити мене і все, чим я займаюся".
Біоенергетик кладе долоню на фото подружжя — рудоволоса жінка тримає на руках далматинця, нижчий за неї чоловік у картатій сорочці — коробку піци.
— Якщо бізнес вам дорожчий за жінку, можете поступитися. Олена боїться його відшити, щоб не нашкодити вам. Аби зберегти сім'ю, раджу зібрати речі й переїхати. В іншому місті вас шукати не стане. А ви знайдете не тільки спокій, а й гарну роботу, нове житло, надійних друзів. Все одно давно планували спробувати себе в іншій ролі, тільки боялися щось змінити через нерішучість. Вважайте, життя підштовхнуло до змін.
"Онука пішла від чоловіка до іншого, — розповідає в листі вінничанка Леся Григорівна, 75 років. — Не знаю, що між ними сталося, але Ілона дуже швидко знайшла заміну. Перший чоловік їй розлучення дав, але церковний шлюб розривати не схотів. Через це їх не вінчали вдруге. Ілона й Тарас поїхали в інше місто і повінчалися таємно. Священнику збрехала, що раніше не була заміжня. З того обману їхнє сімейне життя почалося й закінчилося. Тарас полюбив іншу жінку. Онуку покинув вагітною. Перший зять приходив до неї миритися. Готовий був усе простити, дуже хотів її вернути. Але вона вперта, вся в матір. Відмовила, народила дівчинку й виховує її сама. Ніде не працює, а гроші додому приносить. Звідки вони — не зізнається".
Біоенергетик запалює свічку. Обводить нею навколо фото Ілони. Струнка білявка в кофті з капюшоном котить перед собою зелений дитячий візок.
— Такі жінки, як Ілона, довго не будуть самі. Знайшла чоловіка набагато старшого за себе, тому про стосунки з ним не зізнається. Не тисніть, усе таємне рано чи пізно стане відомо. Він розлучений, має свій бізнес. Підтримуватиме її грошима. До кінця року запропонує одружитися й переїхати жити до нього. Власних дітей не має, тому чужу доньку роститиме, як рідну.
3 
1
Коментарі