середа, 27 січня 2010 07:39

Ніна Подолян чотири доби блукала в полі

Автор: фото: Олександр ГАЛІЗА
  Ніна Подолян (у центрі)  із села Клебань Тульчинського району на Вінниччині з травматологом Валерієм Пантелімоном та медсестрою Людмилою Безверхньою. Вона обморозила стопи та пальці рук
Ніна Подолян (у центрі) із села Клебань Тульчинського району на Вінниччині з травматологом Валерієм Пантелімоном та медсестрою Людмилою Безверхньою. Вона обморозила стопи та пальці рук

69-річна Ніна Подолян із села Клебань Тульчинського району на Вінниччині чотири доби блукала полями. З відмороженими стопами та пальцями рук її знайшли мисливці. Лежала склавши руки, наче небіжчиця. Верхній одяг примерз до землі.

— Півтора року в Кирнасівці доглядала двох онучат, доки дочка була в Італії, — розповідає Ніна Петрівна в районній лікарні. Лежить під ковдрою.— Коли вона приїхала, рішила навідатися до свої хати в сусідньому селі Клебань. Боялася, що з погреба картоплю покрадуть, одежу повиносять. 29 грудня зранку пішла короткою дорогою через Федьківський став. Там пам"ятник стоїть, де колись хлопець кирнасівський утопився. Постояла біля нього, щоби перепочити. Вийшла у поле. Блудила, доки не стемніло. Ні води, ні їди із собою не брала, бо дорога недалека. Побачила скирту сіна. Хтіла у ній заночувати. Підійшла ближче, а то кущ.

Стопи та руки Ніни Подолян перебинтовані.

— Кажуть, що я 50 кілометрів пройшла. Ходила цілу ніч. Лягала на сніг відпочити на 5 хвилин, боялася заснути. Як розвиднілося, побачила, що кручуся на одному місці — біля села Білоусівка, в дубах.

На сусідньому ліжку лежить 72-річна Параска Брижата із села Білоусівка Тульчинського району.

— То недобре місце, — говорить. — Ще моя бабка казала, що там блуд бере. Мій чоловік робив крановщиком у Кирнасівці. Зимою йшов через те місце і бачив, як щось живе на снігу виднілося. Більше туди не потикався.

Ніна Петрівна ходила стежками три дні.

— На четвертий день ішов дощ, було холодно. Шуба намокла, та в мене була під нею куртка непромокаюча. Поскользнулася, впала і не могла встати. Але сознаніє ще було. Думала, як би кінчик хустки закинути, щоб лице не обморозило. Руки не слухалися, всередині пекло. Склала на грудях руки і читаю "Отче наш". Так ніч пролежала. На ранок наді мною ворони почали кружити. Посчитала, що мені кінець прийшов. А ж тут чую, наче люди недалечко говорять. З усієї сили пищати стала, бо говорити вже не могла. Підійшли душ 15 охотників.

З усієї сили пищати стала, бо говорити вже не могла. Підійшли душ 15 охотників

Просить посадити її на ліжку, підкласти подушку. Ногами поворушити не може.

— Сусід моєї дочки, Міша Горбачук, упізнав мене. Сказав костьор розвести, відірвав мене від льоду, бо шуба примерзла. Позвонив жінці, аби "скору" визвала і трактора з причепом. Врач наказав хутко везти мене в лікарню, бо можу померти.

Ковдра сповзає, видно фіолетову шкіру на ногах. Ніна Петрівна намагається закутатися, але перемотані пальці не слухаються.

Лікар дає Ніні Петрівні термометр.

— Це диво, що вона вижила, — говорить травматолог Валерій Пантелімон, 48 років. — Стільки часу ходила на холоді й навіть не простудилася. Робимо перев"язки, аби обмороження загоїлися. Думаю,  ноги й пальці рук будуть працювати. За тиждень випишемо її додому.

Зараз ви читаєте новину «Ніна Подолян чотири доби блукала в полі». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути