вівторок, 03 лютого 2009 18:43

Павло Загребельний помер від туберкульозу

Автор: фото: УНІАН
  Письменник Павло Загребельний на тлі свого портрету на творчій зустрічі з нагоди власного 80-річчя. Київ, 27 серпня 2004 року
Письменник Павло Загребельний на тлі свого портрету на творчій зустрічі з нагоди власного 80-річчя. Київ, 27 серпня 2004 року

Учора від туберкульозу помер 84-річний письменник Павло Загребельний. Кілька років він не піднімався з ліжка і майже не говорив.

— Павло помирав у страшних муках. Останні три роки спілкувався з рідними лише записками. Бо якщо казав хоч слово, у нього починався страшний кашель, який важко було спинити. То лікарі в усьому  винні! — підвищує голос найкращий приятель Загребельного, 85-річний письменник Олександр Сизоненко. — Поставили спочатку не той діагноз і лікували невідомо від чого. Запустили туберкульоз.

Розповідає, що дружина Загребельного 78-річна Елла Щербань нікому не дозволяла говорити з чоловіком.

— Дзвонить мені місяць тому, каже: "Саш, він поклав голову на бильце дивану і наче мертвий лежить. Не поворухнеться. Страшно на нього такого дивитися". От цілий ранок змушую себе піти до Елли. Не можу. Як уявлю, у якому там зараз стані вона, що сам Павло мертвий лежить, то... — замовкає. — Мабуть, вже аж на похороні з"явлюся.

Олександр Сизоненко познайомився із Павлом Загребельним у листопаді 1950-го на будівництві Каховської ТЕС.

— Павло подався туди набрати вражень для майбутніх творів. Ходив будівельними майданчиками у довгому чорному плащі, який йому від батька дістався. За весь час ані слова не зронив. Мав дуже важкий характер, суворим був, завжди правду у вічі казав. Ми з ним постійно сварилися. Не пробачали один одному жодних слабкостей. А мирилися за чаркою віскі. Це був наш улюблений напій.

68-річний письменник Володимир Голобородько почув про смерть Загребельного по радіо. Про це на відкритті засідання Верховної Ради повідомив спікер Володимир Литвин.

— Не бачив Павла давно. Відтоді, як він припинив з"являтися у Спілці письменників. Він очолював її у 1980-х. Керівником був суворим, міг легко вигнати когось просто із засідання. 1986-го Борис Олійник зробив усе, аби Загребельного звідти вижити, звинуватив Павла у націоналізмі. На місце Загребельного обрали Юрія Мушкетика. Після цього Павло фактично перебрався до себе на дачу. Став усе менше з"являтися на людях. Вважаю його після Михайла Старицького найкращим романістом минулого століття, — говорить Голобородько.

Павло Загребельний народився 25 серпня 1924 року в селі Солошиному Кобеляцького району на Полтавщинi. Коли йому було 6 років, померла мати. У 16 пішов добровольцем до армії, брав участь в обороні Києва від фашистів, дістав поранення у груди. Після госпіталю повернувся на передову, знову був поранений у груди, потрапив у полон. До лютого 1945-го перебував у фашистських концтаборах. Тікав, але його спіймали й вибили ліве око.

Останні три роки спілкувався з рідними лише записками

Першою помітною письменницькою роботою Загребельного була "Дума про невмирущого" — повість про молодого радянського солдата, який загинув у німецькому концтаборі. Першу збірку оповідань "Учитель" видав у 32 роки, а перший роман "Європа 45" — у 35. Найвідомішими його творами стали романи "Роксолана", "Євпраксія", "Диво".

Павла Архиповича двічі удостоїли Шевченківської премії — за романи "Первоміст" і "Смерть у Києві". Його останній роман "Думки нарозхрист" вийшов друком 1998-го.

За останні кілька років харківське видавництво "Фоліо" перевидало 15 із понад 40 романів письменника. Його твори перекладено 23 мовами.

— Загребельний написав найбільше з-поміж усіх письменників двадцятого століття, — стверджує голова Спілки письменників Володимир Яворівський, 66 років. — Інший його рекорд — височенна амплітуда художніх характерів. Павло Архипович писав про українців від дев"ятого століття до двадцятого, до епохи Кучми. Він був ходячою енциклопедією. Знав історію, світову літературу, добре орієнтувався у різних галузях науки. Запитувати у нього можна було про будь-що. Хотів до Загребельного на Новий рік зайти, — додає, — але його дружина не пустила. Сказала, Павло зле почувається.



Павло Загребельний

Про Україну

Україна. Сама назва свідчить про перебування на грані, на розломі двох світів, на краю... Гармонії не вистачає світові — це з особливою гостротою відчувають українці. У крові, в пожежах, у стогонах і плачах все ж народили сотні тисяч пісень, може, наймелодійніших у світі.
***
Україну відкинуто на цілі десятиліття, а може, й на століття назад, відкинуто в дикість. Відібравши культуру в народу, завдали невиліковної травми його душі, і перший наслідок — згасання найдревнішого інстинкту: продовження роду. Вмирає народ, а з ним вмирає його мова і його слід на землі. І не порятує ніякий найвищий розвиток економіки, техніки, споживацьких витребеньків. У розгубленого уряду незалежної України немає коштів. Але в урядів Франції, Німеччини, Голландії коштів вдосталь, а народи їхні все ж вимирають, і їхні мови стануть мертвими вже до кінця нашого  століття, як вмерла мова всемогутнього Риму, який потрясав колись всім відомим світом.

Про історію

Відбирають у нас навіть цей гіркий спадок. Спершу піддаються сумніву, нехтуються, а то й просто відкидаються традиційні цінності культури, а тоді вже проголошується й кінець світу, історії взагалі. Мовляв, зникають споконвічне змагання за визнання, готовність ризикувати життям заради ідеалів, всі високі поривання, які вимагають відваги, уяви й ідеалізму. Натомість настає ера економічного розрахунку, безкінечних технічних проблем, клопоти з екологією, вдоволення найвитонченіших споживацьких запитів. У постісторичний період немає ні мистецтва, ні філософії, лишається тільки технологія споживацтва і безнадійна перспектива багатовікової нудьги та жахливого духовного занепаду.

Про премії

У нас завжди з усім спізнюються. Хіба ж це премія в шістдесят років? Премії треба давати молодим — щоб заохочувати. Щоб вони росли, розвивалися в атмосфері найбільшого сприяння.
Зараз ви читаєте новину «Павло Загребельний помер від туберкульозу». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути