пʼятниця, 12 вересня 2014 05:25

"Під Слов'янськом до нас приїхав батюшка на "Мерседесі"

Автор: ФОТо: Сергій Старостенко
  Поранені в зоні АТО українські бійці ловлять коропів поблизу Києва. Пересуваються на милицях та інвалідних візках. Лікуються після осколкових поранень і контузій
Поранені в зоні АТО українські бійці ловлять коропів поблизу Києва. Пересуваються на милицях та інвалідних візках. Лікуються після осколкових поранень і контузій

— Лікарі кажуть, для реабілітації найголовніше — свіже повітря. Я не рибалка, але сьогодні ловлю рибу із задоволенням, — каже 23-річний Дмитро з 30-ї механізованої бригади. Сидить з вудкою у візку на березі озера Трофейного, за 18 км від Києва. Його поранили в перші дні АТО — 22 травня — в селищі Рубіжному на Луганщині.

9 вересня 30 поранених бійців Збройних сил та Національної гвардії зі столичних госпіталів вивезли порибалити. Дмитро — наймолодший капітан української армії, президент Петро Порошенко достроково вручив звання.

— Щось не клює, — каже.

— Може, пива треба в озеро налити, бо опариша не хоче їсти, кукурудзу — теж, — каже товариш. Він лікується після контузії.

— Це одне з найкращих озер в Україні, таких у нас не більше п'яти. Тут є коропи до 30 кілограмів, — запевняє один з організаторів риболовлі Олександр Чистяков, голова Асоціації рибалок України.

— За три місяці побачив і французьких медиків, і ізраїльських, — Дмитро закидає вудку. — До наших їм ще далеко. Якщо важке поранення, зразу кажуть: ампутувати. А наші лікарі борються. Їм би обладнання, як у іноземців, чудеса творили б.

На сусідній кладці сидять бійці з 72-ї Білоцерківської ­бригади, які вирвалися з оточення на кордоні з Росією. 31-річний Іван Кабан упіймав першого кілограмового коропа. По обіді — ще одного, кілограмів на три. Чоловіки заберуть його в госпіталь. Попросять, щоб запекли на кухні.

Про війну поранені спершу говорити не хочуть.

— Ми сюди приїхали забути про неї, — каже Іван. Та за кілька хвилин сам починає розповідати: — Я досі ночами не можу спати, вечорами гуде у вухах. У сні постійно воюю, руками махаю, з тумбочки все злітає. Хлопцям заважаю спати, — продовжує товариш. На плечі має татуювання у вигляді парашута, імені не називає. — Під Слов'янськом до нас приїхав батюшка на "Мерседесі". Почав читати заупокійну молитву й казати, що ми — "ліва рука диявола", а потім: "Щоб усі ви здохли". Ми з хлопцями затвори на автоматах пересмикнули: вали звідси, бо зараз покажемо тобі ліву руку диявола.

— Отсталый регион. Люди пашут за копейки на заводах, молятся на Ахметку и думать головой не хотят. Конечно, не все, но многие. На заводах — каменный век. Это уже не приносит прибыли, одни дотации, — не зводить погляду з поплавця нацгвардієць із Маріуполя Євген Балу, 26 років. На ньому біло-синя футболка "Динамо-Київ" із прізвищем Валентина Белькевича на спині.

Євгена поранили в селищі Комісарівка під Дебальцевим. Два осколки увійшли в шию та біля ока, в бік потрапила куля. Багато скалок влетіли в сідницю.

— Мы с ребятами попали в засаду 76-й Псковской дивизии ВДВ вместе с чечами (чеченцями. — "ГПУ"). Ехали выручать наших из 34-го территориального батальона. Сели на две черепахи (БТРи. — "ГПУ") и поехали 22 километра вглубь сепарской территории. Эти псковские десантники сделали нам четыре "двухсотых" (загиблих. — "ГПУ"), а мы им — 17. Так нас было 30, а их 300. Потом наша артиллерия сделала им 70 "двухсотых" — КамАЗ мяса, как они выразились. Два часа я раненный отступал полями, обезболивающего не было. У меня в заднице столько осколков, как в подушке иголок. Чтоб их достать, меня нужно препарировать, как лабораторную крысу.

З берега пахне печене м'ясо. Кухарі столичного узбецького ресторану готують юшку, плов і шашлик. Запрошують на обід за столи над озером.

— Присаживайтесь возле меня, поговорим о любви, о родине, о цветах, — каже Євген дівчині, яка подає страви.

Після обіду чоловіки рибалять до вечора. Ловлять ще з десяток коропів. Більших забирають із собою, менших випускають в озеро.

 

Зараз ви читаєте новину «"Під Слов'янськом до нас приїхав батюшка на "Мерседесі"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути