Що вас спіткало на кордоні?
Максим Кідрук, 33 роки, письменник:
— У січні 2012-го за чотири дні до початку громадянської війни в Сирії, я опинився в аеропорту Дамаску. Повертався з Каїру після майже тримісячної мандрівки Близьким Сходом. У мене не було сирійської візи. Але українці можуть отримати її на кордоні. Митники почали прямо вимагати хабар. Не віддавали мій багаж і паспорт. Я грубо відповів офіцеру, що не даватиму гроші. Зателефонував своєму видавцю. Він звернувся в МЗС України. Там підняли українського консула в Сирії. Той швидко виїхав до аеропорту.
Коли сирійські митники зрозуміли, що інцидент набирає небажаного розголосу, дали мені візу. Зробили все, щоб я не перетнувся з консулом. Мене випхали з аеропорту, а український дипломат годину шукав мене по терміналах.
Дмитро Ступка, 30 років, актор:
— Сім років тому знімався у фільмі в Санкт-Петербурзі. Там відсвяткував день народження. Колеги подарували чупа-чупс вагою 2,5 кілограма. Кинув його у валізу й поїхав у аеропорт повертатися в Україну.
Сиджу в кафе. Їм бутерброд, п'ю чай. На весь аеропорт оголошують: "Дмитрий Ступка. Пройдите на досмотр". Захвилювався. Питають, що в сумці велике та кругле. Кажу, не знаю. Про подарунок забув. Розгортаємо й бачимо там великий льодяник. Усі засміялися.
Дмитро Комаров, 33 роки, мандрівник і телеведучий:
— 2015-го мене з оператором затримали на Кубі. Приїхали знімати новий сезон передачі про подорожі. Там поліція, внутрішній контроль — як Радянський Союз у гіршому його прояві. Нас спочатку не пустили в країну, заарештували на добу. Тримали в аеропорту. Не мали права вставати з лави, на яку нас посадили. Більш як добу так провели. Щоб піти в туалет, мали просити дозволу.
Під контролем нас водили в зону дьюті-фрі (магазини безмитної торгівлі. — ГПУ). Там міняли гроші та купували їжу. Потім нас депортували й забрали техніку. Однак за добу знову вилетіли до Куби.
Причини арешту на Кубі можуть бути різні. Там намагаються показати країну кращою, ніж є насправді. За спробу подивитися на її реальне життя можуть приписати три статті — дії проти революції, незаконні дії журналістів і шпигунство.
Артем Чапай, 35 років, письменник:
— Історію на кордоні я описав у своїй книжці "Авантюра XL". У березні 2006-го перетинав пункт пропуску Україна — Польща. Дизельним потягом їхав із Ковеля до прикордонного села. Коли прокинувся, у вагоні нікого не було. Спросоння вистрибнув на сніг, побачив знак "Прикордонна зона — КПП". Пішов до нього. На пункті пропуску сказали, його можна перетнути лише у міжнародному потязі. Довелося йти 5 кілометрів у напрямку автомобільного КПП. Перед ним сів на автобус до польського міста Хелм. У ньому було повно українців із дешевими українськими цигарками й горілкою. Один я не мав контрабанди. Прикордонники пропустили всіх, окрім мене. Змусили заповнювати митну декларацію.
2 
1
Коментарі