– 19 років тому разом із чоловіком переїхали в Німеччину. Отримали притулок завдяки єврейському корінню, — розповідає 52-річна Ірина Гутшмідт зі Львова. Живе у німецькому місті Баден-Баден. Відкрила власну фітнес-студію і туристичне агентство.
— Спочатку жили в місті Ульм. Через брак грошей і відсутність роботи постійно сварилися із чоловіком. Довелося розійтися. Після того зустріла австрійця Рудігера, народила від нього другу дочку. Але навіть коли завагітніла, оформляти стосунки не захотів. Залишилася сама з двома дітьми. Жила на соціальну допомогу та державні виплати на дітей. На ці гроші купувала продукти, оплачувала квартиру і заняття з художньої гімнастики для старшої дочки.
Півроку вивчала німецьку на курсах, які оплачувала держава. Займалися по 6 годин щодня. Потім ходила з донькою на дитячий майданчик і приставала з розмовами до німкень. Вони неохоче зі мною спілкувалися. Так навчилася розуміти людей, але самій вимовляти слова було важко. Через це довго не могла знайти роботу. Роботодавці побоювалися, що мій жахливий акцент відлякуватиме клієнтів.
В Україні була майстром спорту з художньої гімнастики, тренувала спортсменів. В Ульмі обійшла всі фітнес-центри. Скрізь відмовили.
Німці не співчувають матерям-одиначкам. Вважають, якщо жінка не змогла спланувати особисте життя, значить, допустить помилку на роботі. Особливо зневажають тих, хто отримує допомогу від держави.
Подруга-німкеня порадила переїхати в місто, де живуть більше емігрантів. По телевізору побачила програму про Баден-Баден. Через оголошення в газеті знайшла там житло й вакансію фітнес-тренера.
В той час у Німеччині з'явилася послуга, коли медичний поліс покриває вартість 20 годин спортивних занять у рік. Їх можуть проводити лише спеціалісти. Серед бажаючих обійняти посаду, лише в мене був потрібний диплом — із лікувальної гімнастики і фізичної реабілітації. Його отримала після закінчення Львівського університету фізкультури. Як виявилося, він визнається і в Німеччині.
Новий шеф за рахунок компанії відправив підвищувати кваліфікацію в Мюнхен. Три роки заочно навчалася. Отримала диплом тренера й менеджера фітнес-клубу. За рік вирішила відкрити власну гімнастичну студію. У Німеччині діють програми підтримки малого та середнього бізнесу. Щоб отримати від держави безвідсотковий кредит, потрібен досвід роботи і бізнес-план. Двічі зверталася з проханням виділити початковий капітал і мені відмовляли. Втретє отримала 5 тисяч євро. Досі повертаю ці гроші — виплачую по 100 євро щомісяця.
Бізнес оформила в мерії за кілька хвилин. Усе, що потрібно — заплатити 20 євро за реєстрацію. На кредитні гроші орендувала приміщення в центрі міста, зробила ремонт, купила спортивний інвентар. Щоб привабити клієнтів, зробила акцент на психологічній допомозі за допомогою фізкультури. Під час занять розмовляю з клієнтами, даю можливість виговоритися.
За рік студія стала популярною — з'явилася майже сотня постійних клієнтів. Люди платять 35 євро або 1000 гривень у місяць і можуть ходити на заняття скільки завгодно. Викладаю гімнастику, скандинавську ходьбу, фітнес для спини. Для молоді почала вести зумбу. Їздила на курси, щоб отримати ліцензію. Без неї будь-який новий напрямок викладати не можна, випишуть штраф.
3 
1
Коментарі