— Існують два підходи до відбору обдарованої молоді. У суспільстві є від 2 до 10 відсотків обдарованих людей. Головне — знайти їх і створити умови для розвитку. Такий підхід діє у західних країнах. На Сході, зокрема в Японії, реалізують інший — усі люди обдаровані, треба знайти і розвинути у них талант. Україна пробує реалізувати обидва підходи, — розповідає 40-річний Оксен Лісовий, директор Національного центру "Мала академія наук". Організація шукає науково обдаровану молодь.
— Обласні та районні осередки Малої академії шукають у регіоні спеціалістів і наукову базу, на якій можна розгорнути роботу. Домовляються з університетами. Первинна ланка — наукове товариство в школі. Нині охоплено 250 тисяч дітей, це близько 25-30 відсотків усіх шкіл.
Важче із сільськими дітьми — там немає нічого. Цю проблему вирішують як де — у Сумській області організували пересувний позашкільний навчальний заклад. Викладачі їздять по селах до дітей. На Луганщині є "заочна школа": раз на тиждень, у суботу, дитина із села їде в Луганськ, навчається на базі університету.
Серед наших проектів є виїзний лекторій. У віддалені райони возимо комп'ютерні класи та мобільні лабораторії. Районні школи скидають нам заявки. Із тих 70, що були торік, змогли задовольнити 13 — об'їздили вісім областей. Вчених, готових їхати, достатньо. Але дуже мало таких, що можуть працювати з дітьми, зацікавити їх.
Діють заочні школи Малої академії. Це всеукраїнські навчальні заклади, до яких відбирають найкращих — переможців міжнародних конкурсів та конференцій. На сьогодні діють п'ять таких шкіл. Фактично, це пошук майбутніх нобелівських лауреатів.
Ми уклали угоду з Європейським центром ядерних досліджень у Женеві і почали возити дітей та педагогів до його наукової школи. Вони повертаються окриленими — бачать, куди їм далі рухатися і як багато перед ними невиконаних завдань.
Щороку навчатися за кордон їдуть п'ятеро-шестеро наших учнів. Декого з випускників "пасуть" російські вузи — запрошення надсилають кожен рік.
Коментарі