— Два роки тому в Семена Климовича померла дружина. Дуже важко переживав утрату. Перед смертю просив, аби його поховали поряд із нею, — каже голова Кіровоградського обласного товариства в'язнів і репресованих 59-річний Віктор Полтавець про колишнього учасника Української повстанської армії Семена Сороку. За ним справили сороковини.
Семен Сорока помер 21 листопада, в День гідності та свободи, на 90-му році. За тиждень до цього переніс інсульт.
— Семен Климович приходив до тями, але майже не розмовляв, — розповідає Віктор Полтавець. — Коли до нього зверталися, розплющував очі й лише спостерігав. Увесь цей час поруч із ним була його донька.
Семен Сорока народився на Волині. У 15 років вступив до лав УПА. Був учaсником повстaнського руху під проводом Степaнa Бaндери. 1952 року його арештували. Засудили до 25 років таборів суворого режиму. Покарання відбував у Сибіру. Через три роки втік. Додому йшов пішки. За 5,5 місяця здолав 3 тис. км. За рік його затримали працівники КДБ. Відправили у Воркуту. На волю вийшов 1959-го.
Після закінчення вечірнього відділення Київського університету працював учителем хімії. Щороку брав участь у київському марші УПА. Був учасником Революції гідності.
— Познайомився із Семеном Климовичем у 1980-х, коли він очолював кіровоградський осередок Української Гельсінської спілки, — говорить Полтавець. — Часто збиралися в нього вдома. Усе життя він був жвавим. На початку жовтня їздив до Києва на засідання Центрального проводу Всеукраїнського товариства політв'язнів і репресованих. А на Покрову в Кропивницькому брав участь в урочистій ході. Очолював колону й виступав із промовою. Тоді востаннє з ним спілкувався. Семен Климович знайшов в архіві матеріали про двох вояків УПА, які діяли на Кіровоградщині. Разом хотіли встановити їм пам'ятник.
Поховали Семена Сороку в селі Кричильськ Сарненського району на Волині. Там спочивають його батьки, брат, сестра й дружина. У чоловіка залишилися донька й онука.
3 
1
Коментарі