— Причиною звільнення стало цькування з боку адміністрації та колег. Опинилася перед вибором: зберегти фізичне і психічне здоров'я й навчати дітей дистанційно, або ж залишитися в тому закладі й не розвиватися як педагог. Вирішила поставити крапку, — каже вчителька біології 42-річна Ольга ХАЛЕПА із села Яковлівка на Харківщині. Торік у березні з початком карантину стала записувати реп-уроки. За пів року змушена була піти з навчального закладу.
Важко було прийняти таке рішення?
— Боляче кидати те, чим жила багато років. Коли написала заяву, директорка з радістю пішла оформляти мою трудову. Нарешті мене позбулися. Під час дистанційного навчання стало помітно, що частина колективу працює неякісно. Батьки попросили директорку піти зі школи. Але вона не погодилася. Через це понад 50 учнів із 90 перейшли в іншу.
Чому система ламає вчителів-новаторів?
— Заздрість і небажання розвиватися. Мені телефонують і пишуть інші вчителі, в яких теж є або були такі проблеми. Їм доводиться звільнятися. А так не має бути. Цими питаннями треба займатися, тоді не втрачатимемо хороших вчителів, яких все менше лишається у школах.
Ставлення односельців до вас змінилося?
— Ні. Мені не соромно дивитися в очі ні батькам, ні учням. Мене поважають і добре ставляться. Займаюся громадською діяльністю. Написала книжку про заснування нашого села. Люблю дітей і хочу викладати, але потворна система освіти розчаровує та відштовхує. Продовжую записувати реп-уроки. Також зайнялася проєктом "Руда біологія", поєднавши літературну творчість із вчительською роботою. Створюю біологічні казки для учнів. Веду блоги на телеграм і ютюб-каналах.
Як учні реагували на реп-уроки?
— "Ого! Ольга Володимирівна репчик зачитала", — це була перша реакція. Потім учні звикли, вже чекали наступного заняття. Одну ученицю вони спонукали написати свій реп.
Під час таких уроків за короткий час тричі повторюється матеріал і це чудово спрацьовує. Діти легко запам'ятовують терміни, які римуються. Але реп-уроки є лише доповненням до інших методів навчання, дітям треба додатково працювати з матеріалом.
Вірші пишу з дитинства. Реп складала й раніше. З монтажем відео труднощів не виникає. Найскладніше синхронізувати голос і музику. Іноді бувало складно підібрати риму до терміна. Думала по 20–30 хвилин.
У вас 15 років педагогічного стажу. За цей час учні змінилися?
— На початку 2000-х діти не мали тих технологій, які є сьогодні. Їм доводилося більше креативити, працювати самостійно. 10 років тому школярі частіше намагалися реалізуватися у співочих, інтелектуальних конкурсах чи спортивних змаганнях. Зараз самовираження перенеслося в інтернет-спільноти. Через це мотивувати учнів складніше. На розваги в сучасних гаджетах діти швидше звернуть увагу, ніж на традиційні методи вчителя. Тому педагогам треба змінюватися. Щоб зацікавити учня, традиції та вічні цінності треба поєднувати з новим. Коли це зрозуміємо, якість навчання зміниться.
Учитель повинен готуватися до кожного уроку. Як у такому ритмі уникнути професійного вигорання?
— Треба і про власне життя не забувати. Відпочивати, приділяти увагу родині. Я помилялася, коли цього не робила. Крім того, варто мати захоплення, що не стосується школи. Професія вчителя — одна з тих, де вигорання неминуче. Деяким педагогам треба вчасно йти зі школи. Коли вони дратуються, мають внутрішню тривогу, тоді зриваються на учнях. Дитина з відкритою душею приходить вбирати, як губка, все, що її оточує. А зустрічає крик і вимоги виконувати накази. Це неприпустимо. З учителями мають працювати психологічні служби, вони повинні отримувати фахову консультацію, проходити тестування. Представники цієї професії працюють з людьми, особистість яких тільки формується. Внутрішні негаразди педагога можуть відбиватися й на учнях.
3 
1
Коментарі