— Я здесь доминантный самец, вожак стаи в 12 псов. Правда, они меня не всегда слушают, — каже 47-річний бізнесмен Андрій Прокопчук із Рівного. — Чувствую, что стал мизантропом — собак уже люблю больше, чем общество. Презираю в людях эгоизм, жадность и потребительство.
Узимку підприємець відкрив у мікрорайоні Басів Кут безкоштовний притулок для бездомних собак. Облаштував під нього частину своїх складів — має автоперевізний бізнес. У вагончиках розмістив операційну, вольєри та закуток для тварин-інвалідів.
Тепер рівняни зносять сюди покалічених псів, яких збили машини або познущалися хулігани. Собак безкоштовно лікують, стерилізують та шукають їм господарів.
— Демон, кто мою квартиру сожрал? — запитує великого кудлатого пса, який зустрічає біля в'їзду на базу. — Приходжу додому, а Міхалич стоїть на задніх лапах біля холодильника. Значить, нашкодив і вибачається. Нервую: що ж він з'їв цього разу — диван, документи чи двері? Тримаю в квартирі таксу і двох дворняг. На роботу часто їжджу з ними, щоб не сумували. Сім'ї не маю — ніколи не був одружений.
Андрій Прокопчук витирає об джинси вимащені мастилом руки — він щойно майстрував візок для собаки-інваліда. До нього збігаються кілька псів, які досі спали біля гаражів. Нині у притулку живе 12 собак та кішка Димка.
Господар веде показати свою міні-клініку. У вагончику є вода, холодильник із медикаментами та медтехніка. Для операцій господар змонтував спеціальний стіл із відеокамерою. Креслення брав з інтернету, дещо придумав сам. У магазині такий коштує 20 тис. грн.
— Запрошую до нас ветеринара, й він тут стерилізує псів або робить інші операції, — каже чоловік. — Уколи я уже вмію давати сам. Щоб собака не страждав, все робимо під наркозом.
У шафі висять саморобні ошийники-конуси та попони, які закривають все тіло, окрім лап. Їх одягають, щоб пси не зализували шви.
— Цієї весни до нас привезли дуже хворого собачку зі Здолбунова, — згадує підприємець. — Під час операції у нього серце зупинилося. Ветлікар вгатила у серце дозу адреналіну, щоб пішло. Але пес так і не почав дихати. Я кричу: "Наташа, брось собаку. Она ведь уже мёртвая". А вона мені: "Не стой столбом, а делай искусственное дыхание!" Я розкрив собаці писок і 20 хвилин у нього дув. Треба було навпаки — псам дмухають у ніс. Собачка таки ожив, уже одужав.
Після стерилізації пси тиждень-два живуть у притулку, доки загояться рани. Потім їх відпускають на волю або знаходять власників.
— Псів годуємо сухим кормом. Каші не варимо, бо буде антисанітарія й мухи.
В окремому вагончику шкребуться два пси-інваліди — Маша та Енті. В обох переламані задні лапи. Собаки можуть тільки повзати підлогою. Щовечора хазяїн випускає їх надвір на прогулянку, коли спадає спека. Щоб пси удень не задихнулися, приніс їм із квартири свій кондиціонер.
— Оце Машка — її півроку тому збила машина біля автовокзалу "Чайка", — Андрій гладить по голові великого пса. — Місцева торговка привезла її до нас, сьогодні має забрати додому.
Прокопчук на руках виносить псів у двір. Токар-фрезерувальник 36-річний Володимир Богза допомагає йому одягнути на псів упряжку та візок.
— Візки зроблені із водопровідних труб. Колеса розташовані під кутом для більшої стійкості, як у дорогих іномарок, — пояснює Володимир. — На один такий у нас два тижні пішло. Конструкція неважка.
Спершу на собаку вдягають шкіряну упряж, до якої потім чіпляють сам візочок. Перебиті задні лапи фіксують ремінцями, щоб пес міг справляти потребу.
— Пес на колесах — оце для мене кайф. Ти бачиш, як Машка ганяє по двору? Такий собі джипік. Ями, трава, каміння — не проблема, візок не перекинеться, — запевняє. — Собака вчиться керувати своїм візком 40 хвилин. Потім звикає і їде впевнено.
Собака "на колесах" мчить по асфальту. Здорові пси ухиляються від неї, щоб не переїхала.
Близько 19.00 телефонує попередня власниця Маші. Каже, що відмовляється і не приїде забрати її до себе, бо передумала. Просить потримати собаку в притулку ще кілька днів.
— Ну то вибачайте, а Машу я вам тоді взагалі не віддам. Знайду їй надійну хазяйку, — кладе слухавку. — Слово ж мені давала, що забере. А тепер їй вже не треба собаки-інваліда.
Прокопчук планує створити сайт для пошуку псам нових господарів. За час існування притулку уже допомогли 180 тваринам.
— Донедавна у Рівному було двоє гицлів. Але я добився, що в нашому місті псів отрутою більше не знищують. Маю дві вищих освіти — технічну та юридичну. Дістав запитами начальника комунального підприємства, яке виловлювало та вбивало псів. Одного гицля мало не побив, то він тікав від мене вулицею. Тепер вітається, коли зустрічаємося в місті.
На зиму Андрій Прокопчук готує утеплений вагончик-стаціонар для хворих собак і котів. Підприємець також хоче відкрити готель для домашніх псів. Кошти з прибутку підуть на притулок.
3 
1
Коментарі