Настоятель греко-католицького собору Вишгородської Богородиці отець 31-річний Тарас Валах організував фан-зону в підхрамному приміщенні церкви. Віряни приходять сюди дивитися матчі Євро-2012.
— Коли я три роки навчався в семінарії в Італії, був чемпіонат світу 2006 року. Ми із семінаристами збиралися в одній кімнаті й переглядали матчі через проектор, пили солодку воду, їли цукерки і сухарики. Італійські фани емоційні. Перед матчем італійської та української збірних італійські фани винесли труну з написом "Україна". Хотіли показати, що поховають у грі наших. На жаль, ми тоді справді програли. Семінаристи-італійці нас втішали, пригощали солодощами. Тоді я собі вирішив, що як буде нагода і місце, організую такі перегляди для парафіян. Хочу, щоб вони могли культурно вболівати — без алкоголю, свисту і поганих слів.
Отець Тарас вирішив служити Богу в 14 років.
— Батьки були не в захваті, що я стану священиком. Вони — робітники, сподівалися, що я піду здобувати вищу освіту. Я вивчився в Тернопільській семінарії, потім три роки вчився в Римі. Став "білим священством". "Чорний" — приймає монаший постриг, а я вирішив його не брати. В Україні одружився з Оленою, вона технолог швейної промисловості. Дружина добре шиє, але я весь одяг купую в магазинах, не хочу зайвий раз її навантажувати. Живемо в службовій квартирі неподалік церкви. Із господарства маю лише папугу Топаза. Назвав його на честь каменя, бо має такий же гарний колір. Ще не говорить, нема коли вчити.
Парафіяни, які йдуть до церкви, вітаються з отцем Тарасом. Служба починається о 18.00. Молитви за футбол не каже.
— Це не доречно, — каже він після богослужіння. — Господь не вболіває за одну команду. Можу в приватній молитві помолитися, щоб улюблена команда гарно зіграла. Зі збірної України люблю Шевченка. Подобаються ще збірні Італії та Голландії.
Священик переодягається із чорної в сіру рясу. Із парафіянами спускається на перший поверх. Там є кімната на 12 кв. м із розставленими лавками і диваном. На стіні натягнутий екран. Біля дверей стоїть проектор із ноутбуком. У кімнаті є український прапор і вишитий рушник.
— Я півроку тому призначений сюди священиком, і одразу обладнав цю кімнату під перегляди фільмів і спілкування з парафіянами поза богослужінням.
На столі біля стіни складені 20 півлітрових пляшок із кока-колою і пакетики чіпсів. На матч зібралася в основному молодь.
— Ліля зі своїм хлопцем прийшла, — перешіптується 30-річна Оксана Хмеленко з подругою. — Думаю, скоро в нас буде нова сім'я. Ліля із Богданом майже рік дружать. Скоро на передшлюбну науку запишуться до отця Тараса, а тоді й про весілля оголосять.
Чоловіки довго не можуть знайти потрібний канал. За 5 хв. має початися гра збірної Італії проти Англії.
— Багато футболістів показують гарний приклад, — говорить священик. — Коли вони виходять на поле, хрестяться. Деякі футболісти, забивши гол, підіймають руки до неба.
Матч закінчується пенальті. Італія виграє з рахунком 4:2.
— Давайте краще якийсь фільм наступного разу подивимося, — просить білявка в довгій рожевій спідниці. — Там хоч зрозуміло, коли радіти, а коли плакати.
2 
1
Коментарі