З такими вадами, як у колишньої сумчанки Тані, 17 років, народжуються не часто: у неї було чотири ока. А ще "заяча губа", "вовча паща" і дефекти щік. Мати відмовилася від дитини. На щастя, знайшлися нові батьки — за океаном.
Американці відгукнулися на мого електронного листа відразу.
— Ми з дружиною побачили фото й вирішили, що це буде наша донька, — написав 32-річний прийомний батько дівчинки Девід Кіроз.
Тані тоді виповнилося 10 років. У неї вже не було чотирьох очей: зайві лікарі видалили одразу після народження. Відтоді у дівчинки лишилися глибокі шрами на щоках. Інші вади чомусь оперувати не поспішали.
У нову сім"ю Таня потрапила шість років тому.
— Якось знайомі запросили нас до церкви, в якій ми раніше не бували, — розповів далі Девід. — Туди з України повернувся місіонер, який і показав знімок Тані.
Процес усиновлення тривав цілий рік.
— Наша дівчинка дуже зраділа, — написала дружина Девіда Карен, 29 років, у наступному листі, — коли побачила свою кімнату. В інтернаті вона цього не мала. Спочатку не могла сама спати.
За два тижні Таня пішла до американської школи. Нормально розмовляти дівчинка не могла. Англійської, звісно, не знала. Проте однокласники її прийняли добре.
— Дівчатка навіть сперечалися, — розповіла Карен, — хто і в який день буде їй допомагати з уроками.
Таня, як зізнався Девід, не могла зрозуміти, чому вони удочерили її. Першого ж дня батьки показали їй фільм про Ісуса, з українським перекладом.
— Доки ми були в Україні, — пригадує Карен, — вивчили слова, які батьки кажуть дітям: "я люблю тебе", "почисть зуби"... А спільним сімейним жартом було: "Тато — сонько". Так донька сміялася над звичкою Девіда поспати після роботи.
З того часу дівчина пережила понад 15 операцій — на додачу до восьми, зроблених в Україні. Відновили губу, пересадили кісткову тканину на яснах, прооперували горло, розтягли шкіру обличчя, щоб усунути шрами. Потім лікарі взялися за відновлення нижніх повік.
Дівчині відновили губу, пересадили кісткову тканину на яснах, прооперували горло, розтягли шкіру на обличчі
— Таня напрочуд енергійна, — каже Девід. — Ми їй купили собаку — Ангела. Вона навчила його показувати фокуси. А ще записалася на курси юних поліцейських.
Школу дівчина вже закінчила. Вчилася добре, отримала чимало грамот і спортивних нагород.
Через три роки після всиновлення Тані Карен завагітніла.
— Це було справжнє диво, бо дружина дуже хворіла, — вважає Девід. — Якось уночі, задовго до Тані, у мене було видіння, що в нас народиться хлопчик на ім"я Київ. У словнику слов"янських імен в Інтернеті написано, що "Ки" означає "повністю", а "їв" (єв) походить від "проповідувати Євангеліє", — додала Карен.
Таня дуже любить маленького брата Києва. Часто бавиться з ним. Мріє стати вчителем фізкультури та тренером з баскетболу.
Про першу маму майже не згадує. Востаннє бачила її у вісім років. Її попросили, щоб вона забирала Таню зі спецшколи-інтернату додому на канікули. І мати написала відмову від доньки.
Коментарі