— Найважче — бути в постійному стресі. Коли не можеш вплинути на події, які від тебе не залежать. Так і з війною на Донбасі. Найкраще відволікає від цих думок робота. Тому після переїзду намагаємося якомога більше працювати, — каже 54-річний Олексій ОНАСЕНКО. В липні 2014‑го з дружиною 48-річною Тетяною Д'яконовою переїхали з Луганська до Полтави.
Подружжя — лікарі. Син 22-річний Кирило вчиться на лікаря за кордоном. Тетяна Іванівна до переїзду була головним офтальмологом Луганська, Олексій Петрович тримав магазин оптики. Залишили 4-кімнатну квартиру.
— З Луганська ми виїхали не добровільно. Тому не люблю слово переселенець. Ми — біженці. Влітку 2014-го Тетяна робила операції пацієнтам під обстрілами. Вирішили їхати, коли до міста перекрили всі дороги, крім мосту в Трьохізбенці. Домовилися з місцевим таксистом, щоб провів нас через блокпости окупанта. В нього були перепустки. Їхали двома машинами. Однією керував я, другою — дружина. Взяли із собою документи, гроші, трохи літнього одягу. Думали, що переїзд — максимум на два місяці. Українська армія тоді почала активно наступати на Луганськ. Сам я родом із Полтавщини, маю тут багато родичів.
У березні 2016-го подружжя відкрило офтальмологічну клініку в Полтаві.
— На її організацію пішло дев'ять місяців. Крім лікарської справи, я ще й займаюся розробкою бізнес-проектів під клініки. Маю зв'язки із фірмами, що постачають медичне обладнання. Ми взяли в оренду приміщення на 200 "квадратів". Здивувало, що в жодній інстанції не попросили хабара. Це відрізняє Полтаву від Луганська. Там скрізь треба давати — податковій, іншим службам. Ще й черги страшні. В клініці працюють дев'ятеро людей. Взяли двох переселенців — анестезіолога й адміністратора. Безкоштовно обстежуємо бійців АТО. За весь час у Полтаві ми ніколи не сиділи. Тетяна їздить оперувати в різні міста України і за кордон.
Винаймають 2-кімнатну квартиру в центрі міста.
— Мою дружину спочатку дивував полтавський суржик. Колись почула від працівниці якесь слово і подумала, що вона нагрубила. Пояснив, що в полтавців така манера розмови. Тут подружилися з волонтерами, бійцями. За цей час встигли сходити тільки на документальний фільм про АТО. Бракує особистого часу.
За два роки не були в Луганську. В квартирі живуть родичі Тетяни Вікторівни.
З родичами й знайомими спілкуємося в соцмережах, по телефону. Стараємося не говорити про політику, бо їх прослуховують. Люди там дуже дезорієнтовані. Бо на Донбасі немає чіткої політики України. Народ не розуміє, чи в них війна з агресором, чи АТО з бандитами.
1 658 206 переселенців із Криму та Донбасу перебувають на обліку в Україні. Дані повідомляє Мінсоцполітики станом на 19 грудня. За рік переселенці отримали 2,9 млрд грн допомоги від держави.
Лікарів терористи не чіпають
— Найпростіше на мирній території тим біженцям, які є хорошими спеціалістами — викладачами, лікарями. Вони потрібні всюди. Легше бізнесменам, які вже знають, як почати свою справу. Таких 7 відсотків. Решта — звичайні роботяги, молодь і пенсіонери. От їм найважче, — каже переселенець Олексій Онасенко.
— Найперша проблема — житло. Молодь може влаштуватися на сезонну роботу чи працівниками на якісь підприємства й отримувати 3—4 тисячі гривень зарплати. Але віддають їх за квартиру.
Під час подій в Абхазії за керівництва Саакашвілі для біженців почали масово будувати помешкання. У нашої влади дивна позиція — ніби скоро окупація на Донбасі завершиться і все стане на свої місця. То навіщо щось будувати?
При такому розкладі варто хоча би запровадити для біженців компенсацію за оренду житла. І соціальні виплати зробити на рівні прожиткового мінімуму.
Зараз багато людей повертаються в окупований Луганськ. Лікарів у місті не чіпають, бо їх там катастрофічно не вистачає.
Складається враження, що ні наша влада, ні світова спільнота не зацікавлені називати події в Україні своїми іменами. Що Росія — агресор, а в Україні — війна. Якщо це визнати, то треба діяти радикальніше. Цього ніхто не хоче.
Війни офіційно нема. Але я чомусь все залишив у Луганську. Мою квартиру можуть спалити, пограбувати. З ким судитися? І в кого просити допомоги?
Коментарі