— Останні роки дружина страждала на епілепсію й мала пухлину головного мозку. Перенесла дві трепанації черепа. Проходила курс променевої терапії. Але серце не витримало. У неї тривав незворотний процес відмирання мозку. Навряд би довше прожила, — каже киянин 82-річний Володимир АЛЄКСАНДРЕНКО. 23 листопада поховав дружину Валентину Петрівну, 73 роки.
Валентина Алєксандренко народилася в російській Воркуті. Потім із сім'єю переїхала до Сибіру. Згодом перебралася до баби в Крим. Там здобула спеціальності медсестри й кулінара. Працювала медсестрою в ялтинському санаторії. Згодом переїхала на Київщину. Із Володимиром Степановичем познайомилася в санаторії у Кончі-Заспі. Разом прожили 23 роки. Спільних дітей не мали. У Валентини Петрівни залишився син 40-річний Ігор від першого шлюбу та онук Павло, 20 років.
— Понад 30 років Валентина Петрівна здавала кров. Була заслуженим донором країни. Щиро вірила, що так допомагає людям, — говорить Володимир Степанович. — Мала лідерський характер. Була впевнена в собі. Важко переживала захоплення Криму Росією та війну на Донбасі. Хоч вона росіянка, сусіди називали "бандерівкою".
Валентину Алєксандренко кремували. Чоловік поховає її прах біля своїх батьків на Берковецькому кладовищі в Києві.
3 
1
Коментарі