Людмила Ющенко, 28 років, мама 9-річного Віктора Ющенка і двох його братів, зустрічає нас на порозі двокімнатної хрущовки у Тернополі. 10-річний Анатолій Ющенко тримає за ошийник спанієля.
— Сусіди на кілька днів собаку залишили, — пояснює жінка.
У вітальні 7-річний Олексій Ющенко стрибає зі старої шафи на розкладний диван. А Віктор Ющенко приліплює пластиліном до залізної шкатулки чотири шнурочки для білизни — майструє кадило.
— Завжди був не такий, як інші, — розповідає про нього мати. — Чимось схожий на нашого президента. Такий самий фантазер, лідер і рідко відступає від своїх ідей. У школі його називають паном Ющенком. Може взяти й заспівати на уроці.
Віктор бере кадило й заводить басом:
— Го-о-осподу помолимось!
Каже, що мріє бути священиком, вивчив молитви.
— Ховаю від нього майонезні баночки, бо поробить кадила, — скаржиться мати. — Упертий — гне своє. А доти цілий рік малював корів. Усі кишенькові гроші витрачав на іграшкових корів. Повісив собі біля ліжка велику картонну корову.
Такий самий фантазер, лідер і рідко відступає від своїх ідей
У Вікторової корови — усміхнений червоний рот і хвацько закручені роги. На підвіконні за шторкою ще кілька іграшкових корів, кінь і вівця.
— У серпні приїхав із села збуджений, — скаржиться мати. — Увесь час крутився біля хліва. Мабуть, щось його там злякало. Бо почав уночі зриватися, прокидався, плакав. І корів перестав малювати. Я попросила його, щоб пішов до церкви. Відтоді Віктор щонеділі прокидається о шостій ранку й сам іде на Службу Божу.
Священики звернули увагу на хлопчика й запропонували прислуговувати у церкві. Дозволили подавати їм кадило.
— А недавно виготовив з фольги ікону Божої Матері, — дивується мати. — Поставив собі на столі. Розбив шибу, — показує на двері вітальні: замість скла вставлений зелений картон. — Приносив для мене оберемки квітів з клумб. Тепер перестав пустувати, вже не бреше.
Віктор ходить по хаті з кадилом. Людмила просить попити з нею чаю:
— За трьома дітьми сама собі не зроблю, — зізнається.
Розповідає, що днями лишилася без роботи.
— Хтіла взяти лікарняний, бо захворів Олексій. А мені відмовили — мовляв, нікому працювати. Мусила написати заяву. Розмальовувала в одній фірмі ялинкові прикраси. Була там художником по склу. Чоловік Сергій працює вантажником на фірмі, що торгує меблями.
Цікавлюся, чи вони бува не родичі глави держави.
— Чоловікові предки родом з Вінниччини, — зауважує Людмила. — І буцімто навіть далека родина нашого президента. Але точно не знаю. Сергієвого діда по батьковій лінії звали Войцехом, він був поляком.
1971, 22 січня — Сергій Ющенко народився в Тернополі
1978, 12 квітня — у селі Зарубинці Збаразького району Тернопільської області народилася Людмила
1994 — закінчила школу; в подруги познайомилася з Сергієм, закохалась
1995 — Сергій та Людмила одружилися
1996 — у них народився син Анатолій, на Новий рік зняли столик у ресторані. Людмила пошила собі червону сукенку і, хоч була вагітна, цілу ніч танцювала з Сергієм
1997 — з"явився на світ син Віктор
1999 — народився син Олексій
2004, грудень — щодня всією сім"єю виходили на Театральний майдан у Тернополі, щоб підтримати помаранчеву революцію
2005 — Віктор почав малювати корів
2006, серпень — сам ходить на службу до церкви
2 
1
Коментарі