У Донецьку у приватному притулку "Пiф" — 600 собак. Організувала його Вікторія Васильєва, 31 рік. Задля цього продала трикімнатну квартиру в центрі міста, тепер живе з бабусею. $8 тис. витратила на вольєри, решту поклала у банк і на відсотки утримує притулок. Працює його директором, але зарплати не має.
— Вони, як сироти в дитбудинку, намагаються сподобатися гостям. А коли з них когось забирають, гавкіт стоїть неймовірний — плачуть, ревнують, — Вікторія гладить собак, що її обступили. — Кожен місяць знаходимо нових хазяїв 25–30 собакам. Нещодавно віддала лайку Біляка, якого хтось розіпнув на бульварі Пушкіна. Прибив цвяхами передні лапи до лавки. Він так простояв не одну годину. Як знайшла його, то пес вже навіть не скиглив, лише плакав. Побігла додому за кусачками, висмикнула. А він так і залишився стояти. Потiм задні лапи почали підкошуватися, впав мені на руки. Лапи загоїлися швидко, а очі не переставали сльозитися. Через це його три роки ніхто не хотів брати. Недавно прийшла сімейна пара з Макіївки і забрала Біляка.
Бере на руки руду Лейлу. Коли та була цуценям, з неї живцем здерли шкуру і підкинули у притулок. Їй зробили три операції.
— Шкіру часто знімають із собак. Є у нас Віра — суміш далматина і курцхаара. Знайшла її під кіоском, м"язи були назовні. Можливо, комусь знадобилася шкіра для пересадки cвоїй собаці чи хтось захотів натуральний чохол пошити. Лікар сказав, що шкіру здирав маніяк з медичною освітою, який використовував професійні інструменти і наркоз. А це Шрам, — показує на дворнягу з карими очима. — Знайомі відібрали його у підлітків. Ті різали пса пилою, мало не дійшли до хребта.
Три волонтери на подвір"ї варять кашу. Собаки за день з"їдають 200 кг круп.
Лікар сказав, що шкіру здирав маніяк з медичною освітою
— Як поживаєш, Хост? — Вікторія тіпає за щоку cтарого стаффордширського тер"єра. — Викинули його після бою. Серед зими брів уздовж шосе, мав поламані передні лапи, із рваних ран на стегнах і спині стікала кров. Стафів даремно називають вбивцями. Такими їх роблять люди.
Великий висловухий собака полохливо відскакує, коли простягаю до нього руку. Його звати Авва.
— Минулої осені донецька міліція звинуватила бездомних тварин у вбивстві 7-річної Інни Цвильової, хоча дитині викололи очі, а на тілі було 70 колото-різаних ран. Лiкарям пригрозили неприємностями, і вони замовкли. Після смерті дитини двоє мужиків неподалiк від її будинку влаштували розправу над улюбленкою двору Аввою. Начальник котельної та один із підлеглих схопили і стали бити її на очах у дітей. Авва вирвалася, забилася під плиту, а її звідти — баграми. Витягуючи, порвали живіт, та ще переїхали "запорожцем". А вона все одно вижила. Її задня частина висіла, перелом хребта був у двох місцях. Рекомендували приспати, та ми вирішили боротися. Згодом Авва пішла на поправку, зробили їй ходунки — вона чіплялася за каркас і задніми ногами підстрибувала, як заєць. Хочу притягнути тих мужиків до вiдповiдальностi. У нас же є cтаття ""Жорстоке поводження з тваринами".
На тварин ішло 200 тисяч гривень щомісяця
В Україні є вісім собачих притулків, де живуть не менше як по 100 тварин. Чотири з них у Київській області. Лише один, Бородянський, існує на державні кошти.
2003 року притулок при Ясинуватському машинобудівному заводі у Донецькій області внесли до Книги рекордів Гіннеса як найбільший у світі. У ньому жили понад 2000 собак. На їхнє утримання щомісяця йшло 200 тис. грн. Тепер у притулку є не більше як 1500 тварин. Нових не набирають.
2 
1
Коментарі
10