Восени минулого року українська служба Бі-бі-сі оголосила конкурс на найкращу вітчизняну книгу. Назвати улюбленого автора могли всі охочі. Треба було лише проголосувати на сайті Бі-бі-сі. У фінал вийшло п"ять книжок: романи Юрія Винничука, Ірени Карпи, Ірен Роздобудько, повість Тараса Прохаська і збірка поезій Оксани Забужко.
Ім"я переможця оголошували на вечірці в київській кав"ярні "Бабуїн". Львівський письменник Юрій Винничук, 53 роки, прийшов на вечірку в піджаку гірчичного кольору та в смугастих штанях. У компанії двох дівчат попивав вино.
— У Віри був інтелект, а дівчина з інтелектом трапляється навіть рідше, ніж цілка... — читає пан Юрій уривок зі свого роману "Весняні ігри в осінніх садах", за який активно голосували слухачі Бі-бі-сі. — Станете розмовляти з нею про дурниці, зміряє таким поглядом, що на півроку залишитесь імпотентом.
Врізалися
в машину помічника народного депутата. Крику було!
Залою ходять письменники й видавці брати-близнюки Віталій і Дмитро Капранови, 38 років. На них однакові бежеві сорочки, червоні футболки і джинси. Віталій фотографує гостей, а Дмитро тримає біля щоки пристрій, схожий на мобілку.
— Слухали Винничука, — шепоче він у мікрофон.— Це така тайська штука, — пояснює, — у яку можна диктувати тексти. Купив собі за 700 баксів.
Книга 43-річної Ірен Роздобудько "Він: ранковий прибиральник. Вона: шості двері" — про українця, який працює у мальтійському готелі прибиральником.
— Тут мені порадили нічого серйозного не читати, — пояснює пані Ірен "ГПУ". Тому замість уривка з роману вона оголошує жартівливу записку про те, як провела з письменниками два дні в Харкові.
— Їхала в потязі з Андрієм Кокотюхою, — іронізує вона, жестикулюючи. На правій руці в неї великий срібний перстень-квітка. — У сусідньому купе був Сергій Жадан. Випили коньяку, почали співати українських пісень. Провідниця — така собі Вєрка Сердючка — викликала наряд міліції. Нас ледь не викинули з вагона.
Публіка сміється. Ірен закидає на плече ніжно-блакитний шалик. Папірець у її руках тремтить.
37-річний Тарас Прохасько приїхав до Києва з Івано-Франківська на кілька днів. На премію номінована книга, яку він називає пародією на мемуари, — "З цього можна було б зробити кілька оповідань". У ній Тарас розповідає, як служив у армії, працював барменом, нічним сторожем у дитсадку. З останнього місця роботи його вигнали, бо водив гостей.
Тарас зізнається, що в "Бабуїн" іти йому було страшнувато.
— Боюся дрес-контролю, — показує на свою просту картату сорочку і потерті джинси.
У залі чекають ще на двох номінанток — 45-річну Оксану Забужко та 25-річну Ірену Карпу. Жінки запізнюються, і оголосити переможця вирішують без них. До мікрофона кличуть телеведучого Миколу Вересня, 46 років.
— Зупиніть його! — кричать від дверей — Забужко приїхала!
З пані Оксани знімають темно-коричневе пальто. Вона в брунатному жакеті з кролячою оторочкою, червоній блузі й вельветових брюках.
— Вірші читати? — крутиться на місці Забужко, тримаючи в руках свою книжку. — То замовляйте.
— "Не руш моїх кіл", — кричить хтось із зали, — 17-та сторінка.
Офіціанти дзенькотять пивними бокалами. Поет Дмитро Лазуткін ліниво гортає газету.
До книжки "Друга спроба" Забужко увійшли чотири старі збірки, дитяча книжка "Весняна акварель", нові вірші та переклади.
Пані Оксана не задоволена, що серед найкращих п"яти книжок року є її поетична збірка.
— Краще б прозу вибирали, — скептично говорить вона.
— А чию книжку вибрали б ви? — питаюся.
Тарас розповідає, як працював барменом і нічним сторожем у дитсадку
— Я ще не читала Роздобудько. І до Карпи ніяк руки не дійдуть. Хоч про неї й кажуть, що вона — "друга Забужко". Цікаво, кого ж я породила на світ? — сміється пані Оксана.
Ірена Карпа з"явилася останньою.
— Врізалися в машину помічника народного депутата, — відкидає рудого чуба з ока. — Стільки крику було!
Вона в білій футболці з написом "Команда переможців". На шиї низка перлів. Їх Ірена купила за 90 доларів у В"єтнамі, звідки нещодавно повернулася з хлопцем. Вона читає уривки з роману "Фройд би плакав" — про свої мандри світом: Париж–Франкфурт–Джакарта–Яремча–Київ–Ґілі Айр–Катманду...
Переможцем оголошують Юрія Винничука. Вересень вручає йому премію — 10 тисяч гривень. Якась жінка передає Винничукові три кремові троянди. Він відкладає квіти вбік. Про свій роман каже, що то — дуже інтимна книжка. У ній описані події 1991–1992 років, коли він розлучився з дружиною і потрапив у вир різноманітних любовних пригод.
Після 20.00 літератори розходяться. Драматург Богдан Жолдак, 58 років, стоїть із викладеними на тарілці шашликами.
— Ви вже йдете? — завертає мене перед гардеробом. — Подивіться, скільки халявної їжі на столах залишилося. — Відкусивши шмат м"яса, додає: — Так годують тільки в Бі-бі-сі, та й то раз на рік.
1 
1
Коментарі