Коли востаннє у Штатах святкував свій день народження, до мене підійшла жінка років за 40. Каже: "Подарую мільйон доларів, якщо зачнете мені дитину". Я на таке не спокусився. Не хочу, щоби моя дитина виховувалася без мого догляду. До того ж я вже мав люблячу дружину і двох дітей — Володю і Анну-Стефанію.
У середу оперний співак 49-річний Володимир Гришко повернувся в Київ із французьких Канн. Там два дні святкував свій день народження на віллі свого приятеля, соліста Королівського оркестру Бельгії Володимира Майданюка.
— У мене був плідний рік, — розповідає "ГПУ" Гришко. — Трохи стомився від метушні. Захотілося поміняти обстановку. Діти і дружина подзвонили з Києва рано-вранці. Друзі кажуть, що я втік, аби не запрошувати гостей. Але бенкет влаштую обов"язково. Заодно відсвяткуємо 25-річчя моєї творчої діяльності.
Гришки живуть у 3-поверховому будинку в селі Безрадичі в Обухівському районі на Київщині. Стіни там у пастельних кольорах. Меблі — із натурального червоного дерева.
— Коли в мене гостювала Монсеррат Кабальє, то мій дім нагадав їй рідний, — погладжує борідку. — Їй сподобався мій інтер"єр у європейському стилі. Я кожну деталь тут продумав сам. Не довіряв ніяким дизайнерам.
На фортепіано стоїть ікона, портрет Тараса Шевченка і президента Віктора Ющенка. 10 років тому він хрестив сина Гришка Володимира.
— У день народження Віктор Андрійович телефонував особисто. На мобільний дзвонила Тамара Гвердцителі, Таїсія Повалій, Ігор Ліхута, Корнелло Карузо — племінник легендарного баритона.
Гришко з 1989 по 2007-й жив за кордоном. Виступав у Нью-Орлеанській, Празькій та Маріїнській операх, в "Нью-Йорк Сіті Опера", Мічиганському оперному театрі, опері Сан-Франциско і Національнії опері Фінляндії. Народився в Києві в багатодітній сім"ї.
— Старший брат Євген — професійний баяніст. У 7 років записав мене до хору "Щедрик", сам водив на репетиції. Із хором я вперше поїхав за кордон. Тоді й почалися мої гастролі. Коли був зовсім малий, бігав у циганський табір поблизу цегельного заводу біля Голосіївського парку. Там грали на гітарах і співали. Було шатро, вогнище і багато коней. Я був чорнявий, із великими карими очима. Мене часто плутали з циганчатами.
На світські заходи Гришко ходить сам. Дружину Тетяну, 35 років залишає вдома.
— У неї світла карма, боюся, що люди її зурочать. Ми зустрілися біля Національної опери в Києві, коли я приїхав на гастролі з Нью-Йорка. Коли я зрозумів, що кохаю її, подарував мамині сережки. Це найцінніша сімейна реліквія. 10 років тому на день народження вона подарувала мені сина. На честь мене нарекла Володимиром. Донька Анна-Стефанія теж народилася в Нью-Йорку. Я дав їй подвійне ім"я, бо в Америці так модно.
На стіні у вітальні висить хустка, подарована Лучано Паваротті. Показує меч, з яким виступав у нью-йоркській опері "Метрополітен". Окрім старовинних меблів і речей, колекціонує ретроавтомобілі. Має їх 18.
Друзі кажуть, я втік, аби не запрошувати гостей
— Більшість із них подаровані. Зараз веду переговори про купівлю раритетної машини ЗІЛ-150. Вона раніше належала ЦК партії Росії. 1941 року виробництва. Це копія "паккарда" американського. Автомобілі — моя маленька пристрасть, вважаю своє хобі престижним. Люблю приїжджати на концерт на авто, якого немає ні в кого в столиці. Зараз, правда, їжджу на старенькому "мерседесі". Нещодавно зателефонувала вишивальниця з Івано-Франківська. Каже: "Купіть у мене вишиванку на день народження. Я гарно вишиваю. За тисячу гривень продам. У вас же жодної вишитої сорочки немає!" Ну звідки ця жінка це взяла? У мене тільки білих сорочок понад 200.
2 
1
Коментарі
3