Ексклюзиви
пʼятниця, 03 січня 2020 05:35

"Заміж кличе один, а я люблю іншого"

Автор: ВОЛОДИМИР КАЗАНЕВСЬКИЙ
 

"У лютому буде 17 років, як ми з Павлом познайомилися, — пише 42-річна Лариса Олександрівна з Хмельницької області. — Мати не хотіла, щоб я йшла за нього заміж. Але серцю не накажеш. Жалітися не буду. Мені було з ним добре. Та тепер його ніби хтось підмінив. Став ховати від мене свій телефон, пізно повертається додому. Підозрюю, що в нього є інша. Півтора року тому змінив роботу. Каже, тепер у нього секретна місія. Про свої обов'язки не розповідає. Боюся, щоб не вліз у неприємності".

Листи коментує київський біоенерегетик Миро­слав Олійник. Запалює свічку, обводить нею навколо фото сивого чоловіка в тільнику. На руках той тримає чорного кота.

— Дарма підозрюєте Павла у зраді. Він вам вірний, можете не сумніватися. Проблема в іншому. Хоче розбагатіти швидко, тому почав грати в лотерею. Підсів на гральні автомати. Почав спускати більше, ніж заробляє. Щоб ви не дізналися, куди діваються гроші, узяв кредит. Хоч би скільки ви дорікали, своєї вини не визнає. Сваркою тут не зарадиш. Доведеться лікувати від ігроманії. Іноді це ще важче, ніж від алкозалежності. Коли повернеться до нормального життя, змінить роботу на кращу. У лютому в родині може з'явитися нова людина. Син приведе знайомитися свою дівчину.

"Доньці 34 роки, а весіллям і не пахне, — розповідає в листі львів'янка Любов, 60 років. — Маю четверо дітей. Всіх одружила, одна Валя в дівках сидить. Мала толкового хлопця, але крутила ним, як хотіла. Не витримав, покинув. А тепер ходить на побачення і все без толку. То старий, то малий, то дурний — нічого путнього не трапляється. Валя знає чотири мови, працює на двох роботах, а чоловіка знайти не може. Господиня прекрасна. Торти пече такі, що на весілля замовляють. А про свій шлюб може тільки мріяти".

Біоенергетик дістає з конверта фото Валентини. Вона кучерява, зеленоока з родимкою над губою.

— Донька вийде заміж цього року. Чекайте на сватів восени. Хоч рік високосний, переносити весілля не раджу. Добре буде, якщо діти візьмуть шлюб через місяць після заручин. 2021-го бавитимете онуків.

"Син із невісткою побралися вісім років тому, — пише він­ничанка Світлана Антонівна, 59 років. — Довго лікувалися, аби Катя могла завагітніти. Пробували штучне запліднення. Торік зважилися на всиновлення. Тепер у нашій сім'ї є Софійка. Але діти не хочуть зупинятися. Знову готують документи. Хочуть взяти з дитбудинку ще хлопчика. Я прошу їх схаменутися. Аби одній дитині раду дали. Коли їхала до сестри в Київ, на вокзалі мене спинила віщунка. Каже: "Вірте у диво. Діти не мали жодної ляльки, а тепер вродять двоє". Чи можна їй вірити?"

Вкладає в конверт фото подружжя. Високий бородань тримає на руках худорляву білявку у джинсовому комбінезоні. Позаду — будинок із білої цегли.

— Невістка народить через кілька років. Після штучного запліднення приживуться дві яйцеклітини. Від усиновлення не відмовляйте. Вдочерять ще одну дівчину. До 2023 року народить двох хлопців. Житимуть із вами ще півроку. Влітку син купить власний дім.

"Два роки тому мати заповіла мені свою хату, — починає лист 29-річна Ольга з Чернігівської області. — Я — наймолодша дитина. Через це зі мною перестали говорити старші брат і сестра. Вони мають свої сім'ї, а мені ніде притулити голови. Хотіла продати хату й купити собі квартиру в місті. Але неприємності ніби ходять за мною. Спочатку хтось хотів підпалити гараж. Недавно завалився дах у літній кухні. Хата потребує господаря, а я не можу дати ради. Покупця знайти важко. Торгуюся, але чим більше спускаю ціну, тим більше вони тиснуть і хочуть взяти дім майже задарма. Боюся втратити все і лишитися на вулиці".

Біоенергетик заплющує очі. Кладе праву руку на фото рудоволосої жінки в червоному плетеному светрі.

— Хату продасте у квітні. В травні переїдете у квартиру. Не бійтеся власних бажань. Тримайте свою ціну. Покупці неодмінно знайдуться. Стосунки з братом і сестрою і до того були непрості. Не засмучуйтеся, якщо ваші наміри помиритися зазнають провалу. Прийде час, вони самі шукатимуть контакту з вами.

"Життя випробовує мене на стійкість, — пише 32-річна Євгенія з Київської області. — Хлопець, якого я дуже любила, покинув, бо закохався в мою подругу. Вони побралися на мій день народження. Але через рік розлучилися. Саша пробував повернути мене, але я ненавиділа його. Пробачити те, що він накоїв, може тільки дурепа. З головою пішла в роботу. За чотири роки заробила на квартиру. Зустріла Даню. Два роки зустрічалися. Він запропонував жити разом. Я закохалася ще більше. З ним про Сашу забула. Але через місяць він переїхав від мене до іншої дівчини. Невже мені на роду написано терпіти зради і приниження? Торік почала зустрічатися з Богданом. Він здається надійним і вірним, але я боюся, тому не приймаю його пропозицію жити разом. Недавно він мені освідчився. Я не дала згоди, бо заплуталася у власних почуттях. Здається, що заміж кличе один, а я люблю іншого. Не впевнена, що Богдан той, з ким буду щаслива".

— Не бійтеся рухатися назус­тріч щастю і відпускати минуле. Досить жити спогадами і образами. З попередніми женихами життя не склалося, бо доля застерегла вас від неприємностей. У січні чекайте на диво. Дізнаєтеся, що скоро станете мамою. Це пришвидшить ваше рішення взяти шлюб. Довіртеся нареченому і не пошкодуєте.

Зараз ви читаєте новину «"Заміж кличе один, а я люблю іншого"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути