Переговори чи загострення боротьби? Чого очікувати у 2024 році

Завершується 2023-й рік, який позначився для нас шаленими емоційними гойдалками. Кожна пора цього року була пов'язана з особливими і дуже різними настроями в українському суспільстві.

Чим запамʼятався рік, що минає

Ми зустріли 2023 рік під акомпанемент російських ракетних обстрілів. Та зима була дуже тривожною і складною, з відключеннями електрики і непрацюючими ліфтами. Але ми вистояли. І наші партнери знов почали нам більш активно допомагати - і з постачанням сучасних систем ППО (в країні з'явились навіть всесвітньо відомі зенітно-ракетні комплекси Patriot), і з відновленням зруйнованих енергетичних об'єктів.

Весна була пов'язана з великими надіями. На початку року створили "танкову коаліцію": наші партнери почали постачати в Україну бронетехніку. В травні пообіцяли надати нам (правда, не раніше 2024 року) і сучасні винищувачі F-16. І як це часто вже бувало у нас раніше, разом з надіями виникли і завищені очікування щодо швидкого і відразу переможного завершення війни. Дехто з високопосадовців сприяв цьому своїми занадто оптимістичними прогнозами. З психологічної точки зору це було зрозуміло, а з політичної - дуже необачно. На майбутнє це має стати серйозним уроком для наших політиків і державних діячів.

Літо було періодом нетерплячих очікувань. Чекали не тільки наступу Збройних сил України, а й швидкої перемоги. Настрої того часу можна було передати одним словом: "коли?" Це питання з боку українців вже до наших партнерів лунало і напередодні саміту НАТО в липні. Ми чекали якщо не запрошення України до НАТО (хоча б з відкритою датою), то як мінімум чіткого алгоритму прискореного руху нашої країни до Північноатлантичного альянсу. Певні політичні обіцянки ми отримали. Однак чекали ми набагато більшого.

Восени поступово стало зрозуміло, що війна швидко не завершиться, і головна проблема - нестача необхідних військових ресурсів, від боєприпасів до бійців на фронті. Виникли і нові виклики - певне виснаження військових арсеналів в країнах НАТО, коливання політичної кон'юнктури в деяких країнах ЄС, початок передвиборних перегонів в США, які спричинили перебої із західною військовою і фінансовою допомогою Україні. Завищені очікування вже традиційно обернулися відчутними розчаруваннями, пошуками винних, взаємними звинуваченнями. Далася взнаки і емоційна втома від війни.

Як наслідок цих емоційних гойдалок, до країни повернулася внутрішня політика з притаманною для неї конфліктністю і скандальністю. Як на мене, відбулося це занадто рано і несвоєчасно, враховуючи те, що війна продовжується і навіть посилюється, виходячи із зростаючих масштабів бойових дій майже по всій лінії фронту.

Майже всю осінь бурхливо, іноді майже конспірологічно обговорювали тему виборів під час війни. Однак абсолютна більшість українців, як підтвердили різні соціологічні опитування, налаштовані проти того, щоб займатися електоральною боротьбою під час війни. І це вирішальною мірою вплинуло на те, що в листопаді на офіційному рівні тема виборів під час війни була закрита.

Найважливіші внутрішньополітичні події осені - оновлення керівництва Міністерства оборони України та помітна активізація антикорупційних розслідувань, у тому числі проти цілої низки народних депутатів та високопосадовців. Але бурхливе обговорення теми корупції мало суперечливий вплив на суспільні настрої. В листопаді виникла ще одна контрверсійна тема - щодо протирічь і проблем у взаєминах між президентом України Володимиром Зеленським і головнокомандувачем Збройних сил України Валерієм Залужним. На жаль, цю тему почали роздмухувати і деякі політики як з правлячої партії, та к і з боку опозиції. З'явилися спочатку чутки, а потім навіть і заяви про можливість відставки Залужного. Однак у грудні міністр оборони України Рустем Умєров, а потім і сам президент Зеленський спростували всі ці чутки і припущення.

Попри всі зовнішньополітичні і внутрішньополітичні проблеми, наприкінці поточного року Україна досягла великої політичної перемоги - рішення керівних органів ЄС про початок переговорів з Україною щодо вступу нашої країни до Євросоюзу. Саме це, на мій погляд, є головною і стратегічно значущою подією 2023 року для України.

 

Чого нам чекати від 2024 року

Головним викликом наступного року для нас залишається війна проти російської навали. І ми, і наші міжнародні партнери маємо визначитись з подальшою воєнною і політичною стратегією, яка повинна стати відповіддю на російську стратегію "війни на виснаження". Саме від ефективності такої стратегії будуть залежати подальші перспективи війни проти російського вторгнення в Україну.

Ще один актуальний виклик, пов'язаний з війною, - чи вистачить нам ресурсів для ефективного ведення війни проти російської агресії. Йдеться не тільки про зброю і боєприпаси, а й про макроекономічну і фінансову підтримку нашої країни. На регулярність і обсяги допомоги України все більше впливатиме політична турбулентність і накопичення соціально-економічних проблем в США і деяких країнах Євросоюзу. Тим не менш, можна прогнозувати, що наші міжнародні партнери продовжать макроекономічну і військово-технічну підтримку України, оскільки це відповідає стратегічним інтересам США, НАТО, ЄС, країн G-7. В 2024 році очікується постачання Україні американських винищувачів F-16. Якщо Росія активізує бойові дії проти України, тоді США та інші країни НАТО можуть посилити якісний рівень військово-технічної допомоги України, зокрема розширити постачання ракет великої дальності та іншої сучасної зброї.

Головна драматична дилема наступного року - війна чи мир: продовження війни з метою звільнення всіх окупованих територій чи згода на пропозиції щодо припинення військових дій з метою не допустити надмірного виснаження країни і відновити сили для подальшої боротьби з ворогом. Є висока ймовірність виникнення дискусії на цю тему не тільки в політичних і експертних колах, а й всередині українського суспільства.

Але можливість завершення війни буде залежати не тільки від України. З високою вірогідністю Кремль буде затягувати війну проти України як мінімум до завершення президентських виборів в США. Зупинити Росію і примусити її лише до припинення військових дій можна тільки силою і ефективним спротивом. Починати мирні переговори доцільно саме з позиції сили, інакше ми програємо і на фронті, і в процесі переговорів. Тим не менш в 2024 році (особливо в другій його половині) можна очікувати (з боку різних міжнародних посередників) спроби розпочати переговори про завершення війни між Росією і Україною.

Якщо продовжаться політичні тенденції, які проявилися у другій половині 2023-го, то у 2024 році нас може очікувати загострення внутрішньополітичної боротьби. І тоді перед Україною постане ще одна драматична дилема - збереження національної єдності для ефективного спротиву зовнішньому ворогу або відновлення активної внутрішньополітичної боротьби заради оновлення влади. Другий варіант є доволі ризикованим в умовах війни з таким потужним ворогом як Росія. В разі загострення внутрішньополітичної боротьби відновиться і обговорення теми виборів під час війни. Однак вірогідність президентських і парламентських виборів в наступному році залежить від збігу військових, внутрішньополітичних і міжнародних обставин.

2024 рік буде дуже насиченим для зовнішньої політики України. Розпочнуться переговори про вступ України до ЄС. В США відбудеться ювілейний саміт НАТО. В Україні, звісно, багато хто чекатиме запрошення на вступ України до Північноатлантичного Альянсу. Але більш вірогідний сценарій - підтвердження поступового руху України до НАТО, з його фіналізацією після завершення війни з Росією. В 2024 році також може стати зрозумілою і ситуація з переговорами про гарантії безпеки для України з боку країн G-7. Проте з високою ймовірністю домовленості про міжнародні гарантії безпеки для України будуть прив'язані до потенційних перемовин про припинення військових дій в Україні.

2024 рік напевно буде складним і неоднозначним. Нам треба перетерпіти нинішні проблеми і складнощі, дочекатись другого дихання. А для цього ми маємо не зупинятися, не сваритися між собою, спільно працювати на захист і перемогу нашої країни.

Зима мине. А кожна весна для українців завжди пов'язана з новими надіями.

×