Українські партії готуються піднімати прапори. Розклад сил на ймовірних виборах може здивувати

Судячи з усього, Україну змушують провести вибори якнайшвидше. Ідеальний, з точки зору Вашингтона, сценарій існує. Це - призупинка війни, потім вибори, потім переговори. Але, здається, США не виключають і план Б – вибори під час війни.

Вашингтон розуміє, що зараз провести швидкі переговори без виборів, що є вимогою росіян, не вдасться. І в цій грі, котру прийняв Дональд Трамп, - усе виглядає так, що США вважають, що підписувати переговорні рішення і втілювати їх в життя має уже новообране керівництво України.

Однак, наразі українські партії, котрі беруть участь у великих політичних іграх, усе ж роблять ставку більше на парламентські, а не на президентські вибори.

Перманентна боротьба за парламентські місця

Водночас вибори в Раду обіцяють набагато більше невизначеності, ніж президентські. Бо фаворити президентських перегонів поки що проглядаються більш-менш очевидно, а от багатьом партіям за свою долю в парламенті ще є сенс поборотися.

Нагадаємо, першою в цю битву вступила лідерка "Батьківщини" Юлія Тимошенко, яка почала перестановки в осередках на місцях і розгорнула помітну медіаактивність.

Лідер "Європейської Солідарності" Петро Порошенко цю активність, по суті, і не припиняв – він постійно в інформаційному просторі. І схоже запроваджені санкції додають йому політичних балів.

Як Тимошенко, так і Порошенко різними каналами "засилали" пропозиції про об'єднання ексголовкому Валерію Залужному. Однак наразі ці "промацування" ще результату не дали.

Джерела в оточенні Віталія Кличка також позитивно ставляться до теоретичного об'єднання Залужного з УДАРом, називаючи такий союз "органічним", однак і тут про якісь результати перемовин наразі не відомо.

Разом з тим очевидно інше: нещодавня заміна голови Київської ВЦА з військового на чиновника, який багато років пропрацював у структурах КМДА та команді УДАРу – підтвердження того, що на Банковій хочуть поборотися за столицю. За різними оцінками, нова посада покликана стати для Тимура Ткаченка плацдармом для перегонів за крісло мера від політсили Володимира Зеленського.

Щодо команди Дмитра Разумкова, то там заявляли, що на час війни поставили на паузу створення власної політсили. Хоча колишні соратники Разумкова зі"Слуги народу" розповідають, що колишній спікер веде досить активну передвиборчу підготовку. Причому з акцентом на центральні, а не на південно-східні регіони України.

Невелике пожвавлення проглядається і в таборі колишнього шоумена Сергія Притули. Ще рік тому представники його команди зареєстрували партію "Платформа справедливості" та з того часу ведуть набір кадрів на місцях.

За словами співрозмовників у команді влади, Притула нібито націлився на коаліцію в наступній Раді, зокрема і з умовним "Блоком Зеленського". Тому в період кампанії і до неї вони не будуть демонструвати надто сильну опозиційність до влади. У "Платформі справедливості" ніяк не коментують цю інформацію.

Водночас, у президентській команді зазначають, що Притула був би "найвигіднішим спаринг-партнером" для Зеленського у другому турі виборів, якщо вийде такий розклад.

Буданов: де не посій, там вродиться

Ще одна інтрига майбутніх виборів – участь або неучасть у них начальника ГУР Кирила Буданова і його можливої політсили. Рік тому, після відставки Валерія Залужного, до Офісу президента потрапило велике закрите соцопитування, яке визначило широкий список несистемних кандидатів з абсолютно різних сфер. На Банковій були дуже здивовані, коли побачили, що другим за рейтингом після Залужного в категорії "військові" значиться Буданов.

На якийсь час це змусило ОП пильніше придивлятися до дій, підтримки та риторики глави військової розвідки. Навіть більше, на Банковій зародилася ідея відправити його у відставку, призначивши на іншу – формально вищу, але менш автономну посаду.

Однак, як стверджують декілька джерел у команді Зеленського, в Офісі, розуміючи всі політичні ризики, від ідеї звільнити Буданова відмовилися.

У всіх рейтингових опитуваннях, проведених у минулому році, начальник ГУР справді на перших позиціях за рівнем довіри або електоральних симпатій, залежно від формулювання питання. Тоді ж джерела, близькі до розвідки, стверджували, що у зв'язку з війною жодного рішення про те, йти чи не йти в політику, Буданов не ухвалював. При цьому в президентській команді не виключають імовірність запросити його у свою оновлену партію як противагу Залужному.

Переобратися в Раду точно спробують і багато представників колишньої ОПЗЖ. Їхнє потенційне електоральне поле скоротилося приблизно до 10-15%. Хоча в таборі колишньої "Опоплатформи" називають цифри вищі – близько 20-30%.

А нещодавній відеоролик голови ОПЗЖ Юрія Бойка, після якого йому довелося сходити на рандеву в СБУ, схоже, став пробною кулею на майбутню кампанію. І якщо в минулому році різні джерела проросійської партії зазначали, що фінальне рішення про участь у виборах, ще не ухвалено, то тепер, зважаючи на те, що в перезавантаженні українського політичного простору зацікавлені Путін і Трамп, плани умовних "синьо-білих" різко помінялись.

"Селфі – політика" Валерія Залужного

Водночас, варто звернути увагу на те, що на даному етапі відбувається у політичному полі посла України у Великій Британії Валерія Залужного. Отже умови, з якими різні політичні сили намагаються переманити Валерія Залужного з прицілом на вибори доволі прості: "З нас – партструктура і підтримка в президентських перегонах, з вас – рейтинг і висока посада на кшталт спікера або прем'єра".

Якщо скласти "два плюс два", то виходить, що на посаду президента України Валерія Залужного проштовхує Велика Британія.

Так, ми знаємо, що він лідирує в останніх вітчизняних рейтингах кандидатів у президенти. Але, зважаючи на зростаючий певний скепсис українців щодо якості ймовірного президентства Валерія Залужного, виникає підозра, що українці через соцопитування просто висловили вдячність за період його перебування головкомом ЗСУ.

Бо кулуарно наразі багато хто повʼязує його президенство із продовженням війни.

Водночас, жодних заяв від самого Валерія Залужного щодо участі у виборах не звучало. В медіапросторі оновлюються лише його фото з родиною. І українці вже назвали ще не проявлену політсилу ексголовкома "селфі–партією". А це вже не серйозне сприйняття серйозності ролі ймовірного керманича держави.

Водночас, ключові посади за умови перемоги Залужного на президентських перегонах, уже приміряються на певних осіб. Скажімо, розподіл бюджету, податків та митниці аналітики віддають нинішній посолці в США Оксані Маркаровій. На керівництво судів та суддів вʼїдливі українці садять юриста та екснардепа Сергія Ківалова (відомого в народі за прізвиськом "Підрахуй"). Вочевидь, спільні фото Залужного й Ківалова зробили свою справу. Тим більше, що днями Ківалов позбувся посади президента Одеської юридичної академії. Нагадаємо, Сергій Ківалов очолював Центральну виборчу комісію під час виборів 2004 року. Опозиція звинувачувала його у фальшуванні результаті виборів на користь Януковича. Він є одним із авторів "мовного закону" 2012 року – за функціонування російської як другої державної мови. Також Ківалов голосував за "диктаторські закони" 16 січня 2014 року.

Посаду голови Нацбанку прогнозисти залишають за Андрієм Пишним. Ну а все решта - справа торгу.

Отже, вибори стають майже невідворотними з усіма відповідними наслідками для внутрішньої дестабілізації та мінливими правилами гри.

×