"Янукович — президент, якого вибрали де за гречку, де за сто гривень"

— Людей на майдані ніц немає. Такого ніколи не було. Скільки себе пам"ятаю, тут завжди яблуку ніде було впасти, — каже киянка 52-річна Марія Оніщук.

Вона стоїть біля залізної загорожі за 100 м від майдану Незалежності. Прийшла святкувати 19-річчя незалежності України.

Біля огорожі скупчилися сотні людей. Міліціонери нікого не пропускають. Перекриті і виходи з метро, рух машин. Уздовж металевого паркана через кожні 2–3 м стоять міліціонери.

— Мені вдалося пробитися крізь один кордон, — розповідає Ганна Іванівна, 72 роки, з Івано-Франківська. Із синьо-жовтою стрічкою на лобі вона стоїть біля рамки металошукача. — Ну, сюди я точно не пройду. Того року я стояла на головній площі, дивилася парад і спокійно святкувала День Незалежності. А тепер приїхала подивитися на власні очі, що наш президент зробив за півроку правління. Бо до нас тільки відголоски доходять. Янукович — президент, якого вибрали де за гречку, де за 100 гривень. Але він президент працьовитого народу. І має це розуміти. Він більший за Медведєва, Путіна. Вони йому по пахву. То чого він перед ними стає на колінка? Чого так принижує народ?

Серед майдану встановили сцену і два величезні стенди з написами "З Днем Незалежності, Україно". За півгодини до початку урочистостей у відгороджену зону підходять міністри, депутати, губернатори, представники духовенства. Люди на них дивляться з-за металевого паркана.

— Тепер у нас сильна, єдина влада, — говорить 11-класник Микита зі Святошинського району столиці. Опирається на огорожу і вдивляється на сцену. — Переконаний, влада зможе зробити все, що в її силах. Будемо жити краще.

О 10.00 під"їжджає кортеж президента. Охоронці підбігають до чорного мінівена. Звідти виходить президент Янукович, прем"єр Микола Азаров, голова Верховної Ради Володимир Литвин. Перед цим вони брали участь в молитві за Україну в Печерській лаврі.

Янукович застібає середній ґудзик на чорному піджаку й прямує у бік сцени. Азаров і Литвин — за ним.

— Йдучи у президенти, я звертався із гаслом "Почую кожного!". Сьогодні це гасло залишається для мене головним кредо на посту глави держави, — зачитує виступ Віктор Янукович, 60 років. — Я бачу Україну як державу зі стійкою політичною системою і готовий запропонувати суспільству її формулу. Це сильний президент, у якого є практичні важелі координації контролю над реалізацією ключових питань реформ та стратегічного курсу держави.

Глава держави говорить 15 хв. Спускається в перший ряд і годину дивиться концерт. У цей час неподалік майдану, на Хрещатику на лавці сидять пенсіонери.

— Ми з Америки приїхали до сестри. 18 років тому жили в Україні. Думали на старості повернутися. Але тепер я не хочу, — каже 77-річна Тамара Кузій.

— Ще такого ми ніколи не бачили ніде. Уряд загородив себе від своїх власних громадян. Ганьба! Кого чиновники бояться? Власних людей? Я ненавиджу цю владу! — опирається на палицю її чоловік Павло Кузій, 84 роки. Втирає сльози.

До розмови долучається сестра — 70-річна Надія:

— У мене пенсія була 830 гривень. Додали 1 гривню 36 копійок. Позор! За що жити? Обіцяв Янукович добре життя. Але воно не покращується, а погіршується.

×