"Регіоналка" 43-річна Ірина Горіна купує новорічні подарунки для рідних і друзів у торговому центрі "Метроград", у підземному переході в центрі столиці. Дорогою розповідає, що Новий рік святкуватиме в Києві.
— Після Різдва через день летимо всією сім'єю у Відень на мій день народження, — каже російською й вішає на плече чорну шкіряну сумку. Спускається в перехід, заходить у найближчу крамничку. Там нема покупців. Продавщиця розповідає, що всі речі — ручної роботи львівських майстрів. Горіна купує для доньки Катерини статуетку дівчини на яблуках. На скляному столі стоїть статуетка лося.
— Страшно подобається цей лось на лижах із сережкою у вусі. Але я думаю, як подарую зятю (секретарю Київради Олесю Довгому. — "ГПУ"), він не зрозуміє. Образиться, — нардепка закусує губу. — Візьму зайце-кота — це для Олесевої мами. В неї будинок у подібному стилі.
Іде до полички з янголами.
— По 75 гривень, — вигукує продавщиця і загортає в папір вибране депутаткою.
— О! Своїм дівчаткам в парламенті подарую. Це Лєні Бондаренко, Ірі Бережній, Юлі Новіковій, Ірі Акімовій, — перераховує. — Ще куплю їм натуральну косметику для ванн, креми. Чоловікам-колегам, може, якісь ручки чи блокноти куплю.
— Рівно 3 тисячі гривень, — озвучує вартість покупок продавщиця.
— Умерти — не встати, — усміхається "регіоналка". Дістає з сумки гроші. Всі по сотні. Відраховує. — Розміняла тисячу доларів. Усі й підуть на подарунки.
Ще за 1700 грн Горіна купує собі статуетку лося.
"Бютівець" 68-річний Володимир Яворівський підіймається на третій поверх парламенту. Там в останній тиждень роботи Ради цього року розгорнулася виставка-ярмарок новорічних подарунків. Прямує до ятки з намистом. Продавщиця хвалить вироби. Каже, що це її авторське намисто. Яворівський вибирає четверо різних за 2,5 тис. грн.
— Я їх люблю і дружина. Одні їй будуть. І доці купив. Для доньки ніжніші, для дружини — солідніші, — розглядає нардеп. — Ще в мене є старша сестра Галина, яка любить чепуритися. Купив і для неї. Дивився в місті, це було би дорожче. А ще в свахи напередодні Нового року день народження. Одне намисто подарую їй.
Продавщиця пакує все в чорний пакет. "Бютівець" каже, що помічникам придбав ікони по 200 грн., а знайомим — статуетки зайців.
Біля ятки з ізраїльською косметикою "Хлавін" стоїть комуністка 59-річна Катерина Самойлик. Одягає окуляри й розглядає помади в коробочці. Вибирає три різні по 85 грн. Бере розсипну пудру за 165 грн. Їй усе пакують у целофанові пакети. Дістає з чорного лакового гаманця 500 грн. Отримує 85 грн здачі.
— Подарую помаду невістці й племінниці. І собі ще одну купила. Пудру — молодшій сестричці. Читаю журнали, щоб знати, який колір у моді, що більше пасує білявкам.
Нардеп від Блоку Литвина 53-річний Валерій Баранов виходить із будівлі комітетів Ради. Сідає в сірий "лексус", припаркований навпроти Адміністрації президента.
— За новорічними подарунками їдемо в торговий центр "Олімпійський" на Червоноармійській. Я там одразу живу, — говорить і тисне на газ. Розповідає, що ніколи не отримував на Новий рік особливих подарунків.
— Правда, ніколи не забуду, як їхав торік в Ізраїль на операцію. В мене аритмія. Там треба було заплатити 20 тисяч доларів. У мене якраз не було грошей. Думаю, позичу в друзів. Але приходить дружина і дає мені ці гроші. Роблю великі очі, а вона каже, що продала свої діаманти. Я був вражений.
Баранов заходить у ювелірний магазин. Питає, чи є в них статуетки слонів, бо дружина колекціонує. Не знаходить, і йде далі в магазин подарунків. Просить дати двох порцелянових зайців по 250 грн. Йому показують підсвічник у вигляді будиночку:
— Це німецький фарфор за 900 гривень. Можете влаштувати романтичну вечерю.
— Давайте. Для дружини. А що це у вас за корова? — дістає з полички порцелянову корову, на спині якої прикріплені овочі і фрукти.
— Корова-дачниця, — каже продавщиця.
— А молоко дає? — жартує політик.
Покупці, які заходять до крамнички, спостерігають за нардепом.
— Карточки ви приймаєте? Бо я готівкою майже ніколи не розраховуюсь, — каже Баранов. Ставить на стіл біля каси свій портфель.
— 2460 гривень, — говорить продавщиця. Нардеп простягає кредитку.
У чоловічому магазині підходить до шафи з краватками. Бере червону за 380 грн — для зятя. Розраховується 500 гривневою купюрою.
Прямує в книжковий магазин. Для онука купує "Велику енциклопедію пізнання" за 74 грн.
2 
1
Коментарі
5