"Це була найскладніша і найважливіша місія в моєму бізнесовому житті", — пише 47-річний Войцех Балчун у соціальний мережі "Фейсбук" 9 серпня.
Того дня він подав заяву про відставку з посади директора Укрзалізниці.
"Ми стабілізували компанію, відновили її репутацію на міжнародній арені. Поліпшили всі економічні показники. Підготували п'ятирічну стратегію, запустили нові пасажирські сполучення", — додає Балчун.
— Одразу маємо оголосити конкурс на пошук найкращого кандидата на управління цим важливим підприємством, — каже прем'єр-міністр Володимир Гройсман, 39 років, того ж дня на засіданні уряду.
Тимчасово виконувати обов'язки керівника Укрзалізниці Кабмін доручив заступнику міністра інфраструктури Євгену Кравцову.
Войцех Балчун раніше був президентом найбільшої в Польщі компанії-оператора вантажних залізничних перевезень. Переміг у конкурсі й очолив Укрзалізницю 6 червня торік. Мав зарплатню близько 460 тис. грн на місяць. Контракт Балчуна закінчився на початку літа. Його автоматично продовжили до червня 2019-го.
— Звільнення Балчуна — правильний крок. Тепер ключове — повна заміна всього керівного складу Укрзалізниці на фаховий і незалежний, — каже міністр інфраструктури 38-річний Володимир Омелян. — Генпрокуратура та інші правоохоронні органи розслідують близько 90 кримінальних проваджень за фактами розтрати, заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем. Крім того, Балчун фактично самоусунувся від виконання обов'язків задовго до свого звільнення.
У січні уряд вивів Укрзалізницю з-під управління Мінінфраструктури і передав Кабміну. При цьому посилили роль наглядової ради компанії.
— Балчун втомився від протистояння з міністром інфраструктури. Краще піти так, ніж зі звільненням і звинуваченнями, — говорить політолог Володимир Фесенко, 58 років.
— У конфлікті була інституційна складова. Внаслідок реформ міняються повноваження міністерств та їх керівників. Державні корпорації хочуть отримати більшу незалежність, а міністри — зберегти контроль над ними. Другий момент — перетин бізнесово-політичних конфліктів навколо Укрзалізниці. Ще до того, як Балчун і Омелян обійняли посади, за неї змагалися люди з "Народного фронту" і "Блоку Петра Порошенка". Боротьба не припиниться з відходом Балчуна. Міністру рано святкувати перемогу. Тим більше, він у ній — знаряддя.
— Під час роботи Балчуна залізниця почала розвивати пасажирські перевезення, — говорить екс-заступник міністра інфраструктури 38-річний Олександр Кава.
— За 25 років уперше відкрили нові маршрути: Київ — Ізмаїл, Київ — Солоквине. Перший дозволив понад 650 тисячам жителів Одещини мати пряме транспортне сполучення зі столицею. Другий дав зручний маршрут для 600 тисяч українців східного Закарпаття. З'явилися маршрути "Інтерсіті" (міжрегіональний швидкісний поїзд, рухається з середньою швидкістю 80 км/год. — ГПУ) між Києвом і Херсоном, Миколаєвом, Кропивницьким та Кривим Рогом. Також запустили міжнародні поїзди: Київ — Львів — Чоп, Київ — Львів — Перемишль, Київ — Тернопіль — Перемишль, Здолбунів — Рівне — Ковель — Хелм. Почали купувати пасажирські вагони, чого не робили майже дев'ять років.
Але реформу здійснити не вийшло. Рік — це малий термін. За Балчуна завершився перший етап — створення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та розділення функції державного управління і господарської. Далі варто змінити тарифи на перевезення вантажів. Залізниця має припинити надавати перевагу окремим галузям. Також необхідна державна дотація за перевезення пасажирів. У Європі сумарно на це виділяють 75 мільярдів євро в рік. За ці гроші компенсують збитки за перевезення пасажирів та купують вагони, електропотяги, утримують інфраструктуру. У нас держава не дає ні копійки. А слід виділяти в рік 8–9 мільярдів гривень дотацій на залізницю. Так зможемо років за 10 зробити реформу.
1 
1
Коментарі