— Украиноязычным я бы не советовал ехать вообще. Уже на вокзале надают по голове, — розповідає євпаторієць 36-річний Олександр Совєнков. 16 березня виходить із поїзда Сімферополь — Київ на столичному залізничному вокзалі. 13 березня на півострові загони самопроголошеної самооборони захопили дирекції залізничних перевезень. Зупиняють потяги, перевіряють документи у всіх, хто в'їжджає з боку материкової України.
Сімферопольський поїзд прибуває до Києва напівпорожній.
— У Криму не продають квитків до України. Кажуть, всьо зайнято. Мені вже страшно туди їздить. Кожен раз з'являються оті вонючі козаки, грозять наш поїзд націоналізіровать, бригаду відправити назад пішки, — розказує провідниця із сьомого вагона. Потяг формують у столиці, всі працівники звідти. — Дойшло до того, що нас зупинили серед поля десь за Джанкоєм, пройшлися поїздом, у всіх перевірили посвідчення. Типу ми бендерів веземо. Я хотіла запитати у них документи — наставили на мене пістолєт.
Із вагона виходить кримський татарин 50-річний Рефат Алієв. Несе картату сумку. Приїхав із Криму до доньки в Київ.
— Дом оставил на соседей, — каже. Від нього пахне валеріанкою. — Татары пока прячутся по норам, но это будет недолго. В Симферополе даже по улицам ходить невозможно. Повсюду эти зеленые человечки. Видят татарина — сразу бегут документы проверять. Украинцам жить стало страшно. Русские их за людей не считают. Татар пока не трогают, но видно, как ненавидят.
— А якщо Україна відключе всьо — що татари робитимуть? — втручається провідниця.
— Пойдут воевать. Будем отстаивать свое. И так живем на задворках. Русские отобрали все земли и лакомые кусочки в бизнесе, — відповідає Алієв.
Потрапити з материкової України на півострів проблематично. Укрзалізниця обмежила продаж квитків, аеропорт у Сімферополі закритий для українських літаків. Автомобілі перевіряють. По обіді з Києва до Сімферополя вирушає потяг №28. Вагони напівпорожні, більшість пасажирів — кримчани.
— Мне не страшно. Там же сейчас русские, а я на полвершка русский, — посміхається 23-річний Олександр, який їде до Ялти. Обіцяє наступного дня розповісти телефоном, як доїхав. У зазначений час передзвонює. — Выхожу из поезда, а его встречают около сотни различных самооборонцев, каких-то "беркутовцев", ментов с собаками, людей с повязками "Русский блок", с георгиевскими и российскими ленточками, бутафорских кубанских казаков с нагайками. Все бросаются на нас — покажи документы, открой сумку. Менты хоть вежливые, остальные просто быдло, которое дорвалось до власти. Одного деда пид..ас-казак ударил нагайкой по спине, потому что тот попросил показать документы.
2 
1
Коментарі
1