Президент Віктор Янукович помилував екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Про це у п'ятницю попросила уповноважений з прав людини Валерія Лутковська. Бо відсидів більшу частину терміну й має проблеми зі здоров'ям. Наступного дня в комісії з питань помилування запропонували відпустити колишнього урядовця. 7 квітня, на Благовіщення, Луценко вийшов. Цього дня, за традицією, птахів випускають із кліток.
О 13.15 в неділю Луценко вийшов із воріт Менської колонії на Чернігівщині. Одягнутий у вишиванку поверх чорного гольфа та куртку. Поруч — усміхнена дружина Ірина з двома букетами червоних та рожевих троянд, сини 23-річний Олександр і 13-річний Віталій. Біля воріт екс-міністра чекають нардепи-опозиціонери, друзі та журналісти. Луценко мружить очі під скельцями окулярів, хоча надворі похмуро.
— Окремого смаку свободи сьогодні немає, — каже 48-річний Юрій Луценко й зітхає. — У тюрмі я не був невільною людиною. Там є унікальна можливість бути повністю вільним у думках, планах та діях. Тільки масштаб — обмежений.
— Сьогоднішня подія для мене означає перемогу демократії в Україні, — продовжує Луценко. — Я нікуди не йшов із політики, в політиці був і залишаюся. Але не маю ніяких амбіцій щодо президентської кампанії 2015 року. Підтримуватиму кандидатів, які вже вималювалися в суспільстві. Ні дня не витрачу на помсту.
Дружина не зводить із Луценка очей.
— Це блага вість для адміністрації колонії, що нарешті звільнили Луценка, — жартує із серйозним обличчям екс-міністр. — На волю вийшов найбільший оптиміст України.
Дружина та старший син сміються. Луценко розмовляє з журналістами 6 хв.
— Їду додому цілувати дружину і казати ті слова, які не можна було говорити під наглядом відеокамер, — каже на прощання, обіймає Ірину за плечі та цілує в чоло.
Луценка оточують люди. Він тисне руки та обіймає своїх адвокатів Ігоря Фоміна та Олексія Баганця. Тоді — нардепа Олександра Донія. Сміється. До нього підходить поет, член організації "Остання барикада" 37-річний Артем Полежака.
— І ти тут? — з усмішкою питає Луценко.
— А ми для вас концерт готували, — відповідає той. Луценко обіймає і його.
2 год. екс-міністр із сім'єю їдуть із колонії до Києва.
— Найбільше боюся, що собака мене не впізнає і покусає, — сміється він біля входу в під'їзд на вул. Старонаводницькій. — Їстиму домашні пиріжки та спілкуватимуся з дітьми.
Біля цього будинку його затримали 26 грудня 2010 року, коли він вигулював собаку породи філа бразилейро на кличку Бос.
— Нормально провів вечір, із сім'єю, спокійно, собака його признала, — емоційно говорить наступного дня 47-річна Ірина Луценко. — Ми були вдома: діти і я з чоловіком. Ту всю їжу, яку він любить, я приготувала. Юра почуває себе погано, постійно головокружіння. Не покращилося здоров'я. У вівторок вранці, на десяту, йдемо в клініку "Оберіг" на консультацію щодо виразок, які не зажили. Потім вирішуватимемо питання наступної операції. У нього проблеми ще і з вухом. Планує поставити вушний протез. Дуже серйозно це. Будемо їхати за кордон на операцію. В яку країну — поки що не визначили. Не забуваймо, що в нього гепатит, яким його заразили. В Україні він фактично не лікується. Вірус мутує, тому треба шукати медикаменти, які на нього подіють. Не лізьте мені в душу. Посиділи стільки — скільки посиділи, і пішли спати.
— Ми чекали звільнення Луценка, щоб охрестити донечку Єву, — розказує нардеп від "Батьківщини" 47-річний Юрій Стець. Дівчинці 1,5 року. — Хрещеним повинен стати саме він. Провести обряд плануємо найближчим часом.
— О 10.03 в неділю отримав есемеску від Філенка (екс-нардеп Володимир Філенко. — "ГПУ"), — каже позафракційний нардеп 43-річний Олександр Доній. — Передзвонив Ірі Луценко та й поїхав. Там було безліч людей, камер, тому встигли тільки перекинутися кількома словами, обнятися. У четвер і п'ятницю я приїжджав до нього на суд. В одній із перерв була можливість годинку поговорити. Залишилося два враження. Перше — він покращив свою інтелектуальну форму. Це підсилить опозицію, що потребує реформування. Друге — мені не подобається його фізичний стан. Має жовтий колір шкіри. Схуд більше, ніж після свого голодування. Потребує оздоровлення. На відновлення сил треба кілька місяців. Може, не всі це розуміють. Особливо ті, хто пропонував йому одразу поїхати на мітинг опозиції. Та ми й по часу не встигали — у Києві були близько п'ятої.
Немає закону, що прямо забороняв би президентові помилувати Юрія Луценка, бо він сам про це не просив, каже юрист 43-річна Валентина Теличенко:
— Мова українського законодавства недосконала. Однак слід застосовувати основні принципи: президент має право давати помилування. Якщо не встановлено виключного переліку осіб, які можуть звертатися по помилування в інтересах засуджених, то це значить, що можуть звертатися всі.
2 
1
Коментарі