Проукраїнські виборці поступово відходитимуть від Порошенка
— Їздив додому пообідати, почитати новини, — каже політолог 37-річний Олександр Маслак. Так пояснює 20-хвилинне запізнення на зустріч. Призначив її в центрі Києва у кнайп-клубі "Купідон". — Я тут частенько влітку буваю.
Сідаємо в окремій залі. Один відвідувач працює за ноутбуком і п'є пиво. Стіна заставлена книжками, портретами Тараса Шевченка. Маслак замовляє каву-лате.
Верховна Рада проголосувала за президентську пропозицію надати спеціальний статус окупованим територіям Донбасу. Які в цьому є небезпеки?
— Це поразка України у війні з Росією. І особиста поразка Порошенка як політика. Його партія суттєво втратить на позачергових виборах до Верховної Ради. Проукраїнський електорат від Порошенка поступово відходитиме, проросійський не голосуватиме за нього за будь-яких обставин.
Чи адекватно діяли президент і керівництво парламенту? Адже голосували депутати в закритому режимі, вимкнули табло.
— Це сумнівно щодо конституційного права. Ми — унітарна держава. А тут ідеться про конфедерацію. Фактично, створюється держава в державі — зі
своєю міліцією, судами. Яка матиме свої неформальні стосунки з Росією.
На третині території Донбасу буде цілий набір проблем. Перше — незаконний обіг зброї. Друге — контрабанда. Немає українсько-російського кордону, Київ не контролює частину Азовського узбережжя. Там сумнівний статус міліції, судів. Усе це впливатиме на решту України.
Як саме?
— Поширюватимуть зброю, контрабанду, наркотики.
Отримаємо своє Придністров'я?
— Не зовсім. Між Придністров'ям і Молдовою є прикордонні пости, регульований перетин меж територій. А в нас цього не буде.
А на виборах 26 жовтня проштовхуватимуть у Верховну Раду проросійських мажоритарників і сприятимуть проходженню таких прокремлівських сил, як "Опозиційний блок", комуністи, партія Тігіпка. Знову матимемо потужну п'яту колону в парламенті. Будуть дві гарячі точки — на Донбасі та у Верховній Раді, де блокуватимуть рішення, що суперечитимуть інтересам Москви.
Що зупинило Путіна від повномасштабного вторгнення?
— У Росії було два погляди, як іти в Україну. Перший відстоювали в генштабі, а також такі яструби, як Рогозін, Глазьєв, Дугін. Це пряме воєнне вторгнення від Донбасу до Придністров'я і знищення України як держави. Мали зробити це швидким ударом.
Другий варіант — поетапне підкорення України: Крим, Донбас — як певний якір, що в геополітичному плані прикріпив би нас до Росії. А далі — через корупційні схеми, п'яту колону — підкорити решту території. Спочатку перетворити Україну на те, чим вона була за часів Януковича, а потім узагалі ліквідувати державність. Це мало б статися років за 10. Зараз вони рухаються за другим планом. Маємо ситуацію — ні миру, ні війни.
На частині Донбасу конфлікт буде заморожено?
— Це було б, якби ми визнали територію тимчасово окупованою, провели демаркаційний кордон за осетинським чи абхазьким зразком. Так зробила Грузія. На Донбасі ж конфлікт переходить, в іншу форму. Це буде та сама гібридна війна, але з меншою кількістю жертв. Можливі терористичні акти — наприклад, у Харкові, Одесі.
Як Україні вжитися з "особливою територією"?
— Маємо очищати і впорядкувати життя на своїй території. Для цього треба проводити реформи. Щоб вони були, суспільству потрібно тиснути на владу. Поки що цього немає.
За яких умов можемо втратити більші території?
— Зараз у самій владі — дуже низький рівень керованості. Зокрема, правоохоронній системі. Важко пояснити начальнику райвідділу міліції в Києві, що він не може робити те саме, що дозволено його колезі в Донецькій області. Чому йому забороняють створити якусь "Броварську народну республіку"? "ДНР" та "ЛНР" заклали бомбу для південних і східних областей. Навіть на Дніпропетровщині, Запоріжжі, Одещині ситуація в окремих районах — непевна. Сепаратисти там притихли, але не зникли. Можуть знову активізуватися.
Ситуація з Кримом і Донбасом показала, що державні структури виконують другорядну роль. Першорядна — за неформальними угодами. Спочатку російські й американські експерти випрацювали певні принципи. Тоді в Мінську зустрілися колишній президент України, дві людини з незрозумілим статусом, посол Росії в Києві та представниця ОБСЄ. На основі цієї угоди невідомо, кого з ким Верховна Рада приймає закон, що суперечить Конституції України.
Захід це благословив?
— Захід — різний. Генрі Кіссінджер (колишній державний секретар США. — "ГПУ") починав із того, що треба домовлятися з Радянським Союзом, зменшити гонку озброєнь. Фактично він здав Південний В'єтнам комуністам. Люди з таким мисленням досі залишаються впливовими у Сполучених Штатах. Кажуть: із Кремлем варто домовлятися коштом України, бо вона не є великим суб'єктом світової політики. А там уже, як буде. Інша частина американської еліти вважає, що США мають бути єдиним світовим лідером. Що треба діяти агресивніше. Перша група політиків і експертів мають визначальний вплив на Обаму й поки що перемагають. Друга група асоціюється з Республіканською партією, чий кандидат на останніх президентських виборах програв.
Чому так сталося, що спочатку в переговорах брали участь Україна, США, Євросоюз і Росія, а зараз Порошенко залишився сам-на-сам із Путіним?
— Від початку агресії в Крим треба було розривати дипломатичні стосунки з Москвою, закривати кордон, займати жорстку позицію щодо проросійських організацій. Однак наша влада весь час робила ставку на переговори, діалог. Таку лінію проводили Турчинов і Яценюк, а потім — і Порошенко.
Шанс що змінити ми вже втратили?
— Профукали реформування силового блоку — міліції, судів, прокуратури. Це треба було зробити ще позавчора.
Радник президента Юрій Луценко розповідає, що в Міністерстві внутрішніх справ знову сидить "касир", через якого нагору носять гроші.
— Ми програємо тому, що не маємо адекватної еліти, достойних людей у верхніх ешелонах влади. Коли вирішимо цю проблему, всі інші відійдуть автоматично.
Де зараз ця майбутня еліта?
— До української національної революції під проводом Богдана Хмельницького наприкінці 1640-х суспільство перебувало в жахливому стані. Козацтво — придушене. Не можна було говорити про будь-яку українську еліту. Бо хтось став поляком, інші втекли в степи. Але відбулося повстання — й активні люди з козацтва вийшли на перші ролі. До них приєднувалися частина шляхти, духовенства. Так в умовах війни сформувався новий елітний клас. Зараз є батальйони добровольців, волонтерські організації, активісти на місцях. Їм треба об'єднуватися і приходити до влади. А справжня нова еліта виросте років за 10–15.
За реформи відповідає уряд. Яка ймовірність, що Яценюк залишиться на посаді прем'єр-міністра після парламентських виборів?
— Можливо, підпишуть якийсь універсал національної єдності та сформують велику коаліцію з "Опозиційного блоку", партій Тігіпка і Порошенка. Це люди з однієї системи. Мислять тими самими категоріями, мають однакові цінності. Просто одні більше орієнтовані на Росію, інші — менше.
Інший варіант — формування більшості з депутатів Порошенка і Яценюка. До них треба буде долучати мажоритарників. Ситуація з коаліцією буде хиткою. Яценюк піде на цю комбінацію за умови, що залишиться прем'єром.
Кого главою уряду хотів би бачити Порошенко?
— Може висунути якусь маловідому непублічну фігуру з другого ешелону. Як Гонтарєву — на голову Національного банку. Порошенко керується тією ж логікою, що й усі наші політики — просуває тих, на кого може покластися. Для України це — погано. Не вистачає публічності та прозорості. Це зміниться, коли буде інша еліта.
Стажувався у Варшаві
Олександр Маслак народився в Києві. Батько вийшов на пенсію у званні підполковника міліції. Мати працювала у відділі кадрів на заводі.
Закінчив філософський факультет університету ім. Тараса Шевченка. Кандидат наук. Від 2002-го викладає філософію та політологію. Рік стажувався у Варшаві. Займається також політичним аналізом.
Домашня бібліотека налічує кілька тисяч книжок.
Неодружений, дітей не має.
10 національних головних уборів із різних країн є в колекції Олександра Маслака. Зокрема, з Албанії та Монголії.
2 
1
Коментарі
2