На третьому поверсі Верховної Ради в одного із журналістів-фотографів злітає з фотоапарата пластмасова частина об'єктива. Падає на підлогу парламентської зали біля "регіонала" 60-річного Ярослава Сухого. Той нахиляється, хапає і біжить до місць депутатів-"нунсівців". До нього підходить депутатка Леся Оробець. Кілька хвилин щось розповідає. Сухий розмахує руками та кидає частину фотоапарата в бік дверей виходу із зали. Вибігає в кулуари.
— Я хотів підійти до Литвина, сказати, щоб фотографів звідти поприбирали, — говорить журналістам. — Жарти жартами, але ж це пластмасова бленда. А ще ж є важкі об'єктиви. У мене немає претензій, бо нікого не пошкодили. Нікого в асфальт закатувати не будуть. Оробець мені казала, що такі випадки часто бувають в європейських парламентах.
У сесійній залі депутати розглядають законопроект про доступне житло уряду Тимошенко. Ним передбачається, що помешкання надаватимуть тим, хто має менш як чотири мінімальні зарплати у своєму регіоні. До трибуни виходить член комітету з будівництва та місцевого самоврядування "регіонал" 52-річний Сергій Майборода.
— Вже є державна цільова програма будівництва доступного житла, — зачитує з аркуша. — За два роки таке житло отримали 1350 сімей. У бюджеті на цей рік на будівництво доступного житла передбачено 200 мільйонів гривень. Комітет рекомендує зняти законопроект із розгляду через втрату актуальності.
Депутати лише з другої спроби знімають з розгляду цей законопроект. "За" — 238.
У цей час до ятки із книжками на першому поверсі підходить "бютівець" 47-річний Юрій Прокопчук. Тут біля стелажа стоїть його колега по фракції Валерій Крайній, 63 роки.
— "Бютівці" дружать із книжкою, — усміхається Прокопчук.
— Я тут учора придбав томік Радзинського (російський письменник, драматург. — "ГПУ"), — відказує Крайній і відходить убік.
Прокопчук розглядає розкладку. Там в ряд лежать Біблія, "Большая книга афоризмов", "Слова, изменившие мир", "Большой атлас мира", Петро Шелест "Справжній суд історії ще попереду", Кондоліза Райс "Незвичайні звичайні люди", декілька томів "Истории Европы".
— У мене є ціла колекція народної мудрості, — Прокопчук бере товсту книжку "Жемчужины духовной мудрости", Москва, 2011 рік. Гортає. — Такої точно немає. Тут підбірка виразів святих, яких ми маємо дотримуватися. Наприклад, преподобний Ісаак Сирін говорив: "Любовь есть вместилище духовного, и водворяется в чистоте души". Йдеться про любов до ближнього.
Простягає продавщиці 200 грн. Та дає решту — 60. Кладе книжку у жовтий пакет і віддає Прокопчуку. Той повертається у кулуари.
Неподалік у кулуарах опозиціонери обговорюють заяву "регіонала" Володимира Ландіка, що виплати знецінених заощаджень радянського Ощадбанку можуть подвоїти і дати по 2 тис. грн.
— Було б справедливо, щоб так виплатили, — каже "бютівець" Андрій Павловський, 46 років. — "Вітіна тисяча" — це не Юліна 2008 року. Бо за останні два роки вдвічі зросли ціни на товари та комунальні послуги. Але офіційно Янукович дав доручення на тисячу. Направив його не в Мінфін, а в Нацбанк. Це натяк, що включать друкарський станок.
— А я вніс поправку до закону про повернення заощаджень, який ухвалений 1996 року, — розповідає "нунсівець" 43-річний В'ячеслав Кириленко. — Вона говорить, що не тільки український бюджет повинен повертати кошти. Уряд зобов'язаний почати переговори з Росією про повернення заощаджень нашим громадянам, що були акумульовані на рахунках російського Ощадбанку. У нас за 15 років повернули тільки 8 відсотків коштів, враховуючи гігантські виплати 2008 року. Якщо такими темпами продовжуватимуть, то нам на це знадобиться сотні років.
2 
1
Коментарі
3