— Одеса — мирне місто, але вже допекло. Якщо не виходитимемо, тут будуть російські війська і крові проллється набагато більше, — каже 30-річний Олексій Чорний, голова осередку партії "Демократичний Альянс" в Одесі.
2 травня в Одесі під час протистоянь між проукраїнськими і проросійськими активістами загинули 46 людей, більшість задихнулися під час пожежі у Будинку профспілок. Затримали понад 170 осіб. Проросійські сили штурмували місцевий відділок міліції. 67 затриманих відпустили.
4 квітня майданівці оголосили мобілізацію. Олексій Чорний приїхав велосипедом до пам'ятника Дюку Рішельє. Щохвилини до нього підходять активісти. Запитують, чим допомогти.
— Нам доведеться ризикувати, якщо хочемо залишитися в Україні, — каже Олексій. — Те, що в Одесі більшість спілкується російською, не означає, що вони не знають української. 60 відсотків — етнічні українці. Близько 75 відсотків за те, щоб Одеса була у складі України.
Як оцінюєте події, що сталися біля профспілок 2 травня?
— Проросійські активісти на Куликовому полі збиралися понад два місяці. Увесь цей час тривала дискусія, чи треба зносити цей розсадник сепаратизму. Казав: їх не треба чіпати. Бо при спробі знесення може пролитися кров. А так — воно саме згасне. Щоразу їх ставало все менше. Тому вони й вирішили, що треба йти ва-банк — і спровокували події 2 травня. На антимайдані було два силових блоки: народної дружини та одеської. За день до подій одеська частина — це бойовики — знялися з Куликового. Очевидно, знали про штурм. Наступного дня за три квартали від футбольних фанатів її учасники з дубинками і сокирами пішли на зустріч проукраїнському мітингу.
Яка роль міліції у протистоянні?
— Шість місяців було все мирно, доки у п'ятницю не напали на людей із прапорами України. Це сталося за підтримки міліції, бо вона цьому не завадила. Дуже багато з них підтримують Росію. У правоохоронні органи йдуть, щоб заробляти гроші на корупції. Зараз ситуація змінюється, міліціонери розуміють — далі цього не буде. Для кого гроші важливіші за порядність — готові йти в Росію. Там міліцейська держава, силовики отримують більшу зарплату.
Як одесити сприймали Майдан?
— Від початку ставилися до подій у Києві нормально. Я ходив із жовто-синьою стрічкою, ніяких проблем. 2004-го носити помаранчеву було напряжно.
Хто такі проросійські активісти?
— Зазвичай це люди старшого віку, які виросли з розумінням, що вони — "русские, их столица в Москве". А Одеса — російське місто, яке не зрозуміло, чому опинилося в Україні. Це покоління, що виросло під владою Росії. Переважно люди з низькими заробітками. Дуже рідко бачу поряд із проросійськими мітингами дорогі авто або гарно одягнених активістів. Їм погано живеться, вони до цього звикли. У Радянському Союзі нав'язали, що багатим "может быть только вор". Якось сперечався зі своєю бабусею про Леніна. Розповів про його злочини. Вона сказала: "наверное, он тоже был из богатых".
У місті тривожно?
— Ще з середини лютого, коли розстріляли людей у Києві на Майдані. Після того три сотні одеситів з кийками намагалися встановити свою владу. Та не вдалося. Відтоді пішли чутки, що в Придністров'я перекидають російські війська. Як тільки захопили Крим, з дня на день очікували штурму Одеси. Вже звикли існувати в такому режимі. Але не можна шість місяців жити в очікуванні халепи.
1 
1
Коментарі