Стіни кабінету колишнього віце-спікера й заступника секретаря Ради нацбезпеки й оборони 61-річного Степана Гавриша завішані малюнками в рамках його синів — 7-річного Луки й 4-річного Марка. Є зображення трьох грибів і підпис "Випадкові прибульці", два снігурі на гілці — "Ми з братиком". Угорі — обличчя на червоному тлі й підпис "Тато йде боротися".
Степан Богданович віддає мобілку секретарці, що сидить при вході в офіс, аби відповідала на дзвінки. Просить заварити кави.
Ви говорите, що Україна четвертий рік сновидно блукає магічним колом. Президент Янукович окреслив його, аби захиститися від західної глобалізації та Росії. Як це розуміти?
— Ми хворобливо вагаємося, куди йти — в Європу чи до Росії? При цьому в нас нульовий ріст ВВП. Ми постійно в стані технічного дефолту. Повернути борги неможливо без нових запозичень. Іноземний капітал тікає з України, продаючи активи за безцінь. Носій прогресу, середній клас, який за президентства Ющенка досягав 16-17 відсотків населення, скоротився удвічі. Де реформи, які оголошував Янукович?
Візьмемо сектор, який забезпечує державний суверенітет — оборону. Маємо найменш боєздатну армію у Європі. Одночасно в повітря можуть піднятися від трьох до дев'яти українських літаків, у Туреччині — понад 100. І немає впевненості, що наші здатні виконувати бойові завдання. Відсутня аграрна, економічна, освітянська стратегія, нема запиту на інтелектуальну еліту.
Ми ходимо по цьому магічному колу. А це означає, що не є учасниками формування нової моделі розвитку світу.
Чим Україна приваблива для решти країн?
— Тут працьовитий народ, але біда — йому нема де працювати. У нас сьогодні 19-20 мільйонів працездатного населення і 14 мільйонів — пенсіонерів. Незабаром один працюючий утримуватиме одного непрацюючого. Далі буде ще гірше.
Тим часом світ формує нові ринки із сучасними технологіями, пов'язаними з цифровими системами виробництва. Американці закінчили роботу над акумуляторами, які дозволяють проїжджати на середньолітражних машинах до тисячі кілометрів. Це буде революція. На заправці ви здаватимете старий акумулятор, доплачуватимете кілька доларів і отримуватимете заряджений. Машина безшумна, екологічно чиста.
У цьому плані Україна стає все менш привабливою. Ми майже втратили свій науковий ресурс.
Опозиція, на противагу владі, мала б пропонувати програму розвитку країни, реформ. Чому цього не робить?
— В Україні є лише формальна опозиція. Нам потрібно почути від неї бачення політичної системи, державного устрою, системи стримувань й противаг, судів, прокуратури, міліції, місцевого самоврядування. Опозиція має йти до влади зі стратегічною програмою. А вона тільки заявила, що домагається відставки Януковича, і все.
Опозиція навіть мовчить про дуже важливий феномен — перезаснування України Віктором Януковичем. Він скасував стару Конституцію, попередню доктрину розвитку країни, замкнув усе на собі. Опозиція що — приймає цю систему й продовжуватиме?
Чому опозиція не дає відповідей на ці питання?
— Вона постійно співпрацює з владою. Має статус дозволеної.
Юлія Тимошенко залишиться за ґратами?
— Звільнити можуть за однієї умови: якщо Юлія Володимирівна дасть гарантії, що перестане займатися політикою.
Вона може на це піти?
— Тимошенко уже не ключовий актор в українській політиці. Вона обрала тактику очікування, замовкла. Інша справа, що Захід знову повертається до теми Тимошенко. Він від неї не відмовиться.
Юрій Луценко пропонує заснувати "третю республіку" — парламентську. Ви стверджували, що це — прихований заклик до революції.
— Третя республіка у Франції відбувалася шляхом революції. Влада перейшла до парламенту, який обирав президента, формував уряд. Він був двопалатний, аби не створювалася парламентська тиранія. Верхня палата може щось зробити тільки спільно із нижньою. Так має бути і в Україні. Це убезпечить від того, що хтось із олігархів може отримати переважаючий вплив.
Близько 40 відсотків українців готові до активних протестів, свідчать соціологічні опитування. Скільки має вийти людей, аби влада злякалася?
— Головне — не скільки, а з якою метою. Можуть вийти 20-30 тисяч, і цього буде достатньо. Якщо їхню мету поділятимуть інші громадяни, наступного дня це вже будуть мільйони. Лідери з'являться на площі.
Віталій Кличко може повести за собою людей?
— Я дивився кліп, де він грав на гітарі перед ветеранами. Це нагадує поведінку депутата в мажоритарному окрузі, який будь-що хоче сподобатися виборцям. Примітивний піар. Хіба люди цього чекають? У нього нема зрозумілої політичної програми. А без неї нічого путнього не вийде.
Кращим актором із теперішніх політичних лідерів є Янукович. Він — харизматичний, має образ господаря, людини, яку неможливо зламати, яка готова поставити всіх у куток і виховувати. Ні в кого з нинішніх опозиціонерів немає такої харизматичності. Правда, Кличко ще молодий. У нього буде шанс перемогти. Можливо, після 2020 року.
Арсеній Яценюк — прекрасний політик, але зупинився на минулих парламентських виборах. За останній час не зробив жодного політичного повідомлення.
Які резерви має влада?
— Вона заклопотана тим, щоб не допустити хвилювань. А значить — треба збільшувати соціальні виплати. Янукович може зібрати олігархів і запропонувати поділитися. Вони нікуди не дінуться, бо президент є старшим серед них. Він конкурує з олігархами не тільки в політичному плані, а й у економічній сфері.
Віктор Федорович зробив серйозний крок для створення інституту президента, незалежного від олігархів. Йому практично не потрібні гроші від них. Вони це чудово розуміють, тому намагатимуться всіляко допомагати Януковичу.
Після 2-годинної розмови Степан Гавриш запрошує до себе в гості. Каже, наступного дня летить до Рима на кілька днів, а тоді готовий до зустрічі.
4 пісні написав Степан Гавриш. Першу — "Зрада чи любов" склав на всесвітньому з'їзді вірмен у Єревані вісім років тому.
— Я сидів у президії з представниками вірменської діаспори, — згадує Степан Богданович. — З'їзд вівся вірменською мовою. Я її не знаю, а про перекладача не подумали. У мене був час. Узяв листочок паперу й написав пісню. На музику слова поклав мій однофамілець Остап Гавриш.
Пізніше склав пісні "Білий сніг", "Гей, гуцули!" та "Шкільний вальс".
Начиняє вареники наполовину сиром і картоплею
Степан Гавриш народився в селі Олешів Івано-Франківської області. Після школи чотири роки працював токарем на заводі та техніком-архітектором. Вчився на судово-прокурорському факультеті Харківського юридичного інституту. Працював на кафедрі кримінального права, заступником декана факультету.
Був президентом юридичної фірми "Інюрполіс". 1998-го та 2002-го обирався до парламенту в мажоритарних округах на Харківщині. Під час президентських виборів 2004 року представляв інтереси кандидата на посаду глави держави Віктора Януковича. Призначений президентом Віктором Ющенком заступником секретаря Ради нацбезпеки та оборони. На останніх парламентських виборах балотувався по округу №176 на Харківщині. Програв понад 30 тис. голосів "регіоналові" Вікторові Шенцеву.
Одружений вдруге. Разом із на 20 років молодшою Інною виховують двох синів. Після їх нардження кинув полювання. Від першого шлюбу має двох дорослих доньок. Є двоє онуків.
— Віддав їм бізнес, будинок і все майно, що мав у Харкові, — каже. — Поїхав у Київ і починав усе із чистого аркуша.
Полюбляє куховарити. Улюблена страва — вареники. Начиняє їх наполовину сиром і картоплею.
2 
1
Коментарі
7