Міліція завершила досудове розслідування кримінальної справи про пошкодження плитки на майдані Незалежності. Звинувачують сімох активістів. Мовляв, вони під час акцій протестів підприємців встановили намети і пошкодили державного майна на 212 тис. грн.
У четвер столичний Апеляційний суд випустив на підписку про невиїзд одного з активістів 37-річного Ігоря Гаркавенка. Він відсидів у слідчому ізоляторі два місяці.
— Усі знають, що майдан — це місце, де завжди проводять акції. І "помаранчеві", і "біло-сині" б'ють цю плитку з 2004 року, — розповідає російською він. — У СІЗО також Олег Заплаткін, так само незаконно заарештований. Він уперше прийшов до наметового містечка 28 листопада. Жив у наметі, іноді стояв на посту на пропускному пункті. До вбивання арматури він не причетний. Ми приїхали, коли намети стояли.
Ви не підприємець. Чому прийшли на акцію?
— Майдан треба було підтримати та розширити. Його варто сприймати як політичний підйом людей проти режиму Януковича. Ця загальна хвиля торкається і студентів, і пенсіонерів.
Що робили, коли були під вартою?
— Вів щоденник. Читав "Історію віри та релігійних ідей" Мірча Еліаде і "Герметичну традицію" Юліуса Евола. Займався психонетикою мого друга Олега Бахтіярова. Раніше засинав на його предметах, а у в'язниці він мені пішов.
Слідчі на вас тиснули?
— Ні. Скарг у мене нема. Могли б бути в людей, які не бачили харківське СІЗО 1997 року, полтавське 2000-го, львівське і дніпропетровське 2002-го. Я все це бачив і пам'ятаю. Я там сидів. (1996-го Ігоря Гаркавенка засудили за 89 статтею за підпал штабу харківського УНА-УНСО і приміщення організації "Просвіта". Відсидів дев'ять років. — "ГПУ").
У якій камері вас тримали?
— Приміщення 3 на 6 метрів. Сидять чотири людини. Зі мною сидів подільник екс-нардепа Лозінського (Василь Перепелиця, колишній єгер Голованівського лісництва. — "ГПУ"). Йому 52 роки. Ми з ним спілкувалися про радянське минуле. Не так давно його перевели в іншу камеру. До того він кожен день брав хліб, ліпив із нього кулі й насипав їх на підвіконня голубам. Штук 40 прилітали. Інші сокамерники звичайні. Один 10 років був у бігах. Другий — уже рік у СІЗО. Ми з ними зазвичай до шостої ранку дивилися телик, розмовляли, кросворди розгадували.
Чим вас годували?
— У мене не набагато менше друзів, ніж у Юрія Луценка. Тому харчувався тим, що передавали, — хліб, крупи, сало, ковбаса, овочі, фрукти. Не пропускають домашні страви, продукти у залізі або склі.
Бачили Юрія Луценка, який теж у Лук'янівському СІЗО?
— Луценко далеко. Наш корпус називається "Столипін", а Луценка — "Катька". Це спецпост. Там довічники сидять. З нашого вікна видно їхні вікна, які завішені "баянами" — залізними жалюзі.
2 
1
Коментарі