Рівно о 15:00 в черкаський будинок культури ім. Івана Кулика заходить Руслан Кошулинський — колишній віце-спікер Верховної Ради, а нині єдиний кандидат у президенти від об'єднаних сил націоналістів — "Свободи", "Правого сектора", організації С-14, Конгресу українських націоналістів, "Тризуба", ОУН.
— Я маю кілька основоположних програмних постулатів для нашої держави: перемога у війні, мир, усунення олігархів від влади. Мусимо перемогти сильного ворога — Московію. Без перемоги миру не буде. Проведемо податкові зміни — усунемо олігархів від влади, повернемо українських заробітчан на Батьківщину.
Розповідає про свою передвиборчу програму.
— Президент відповідає лише за оборону і зовнішню політику. Решта — повноваження парламенту й уряду. Моя президентська програма складається з чотирьох частин. Перша — повне відновлення Збройних сил України. Вони — гарант нашої незалежності. Не може бути так, що на правоохоронні органи виділяється більше грошей, аніж на Збройні сили. Бюджет ЗСУ — близько 3 мільярдів доларів. У нас досі немає на озброєнні танків "Оплот", бо один танк коштує 3 мільйони доларів. Тому ми продаємо цю техніку за кордон, а самі маємо застарілі зразки. А бюджет російської армії — понад 70 мільярдів доларів. Московити є дуже сильним і потужним ворогом. Тому треба максимально зміцнювати нашу оборону. Другий пункт — заміна Мінського формату Будапештським. Вважається, що Німеччина і Франція — наші союзники в Мінському форматі. Насправді — це найбільші бізнес-партнери Путіна. Вони зацікавлені у збереженні торгівлі з Московією. Тому до перемовин треба залучати США. Водночас нам треба припинити будь-які торговельні стосунки з Московією. Бо Сполучені Штати запроваджують санкції, зазнають збитків, а Україна продовжує торгувати. 11 із 24 обленерго належать росіянину Бабакову, який перебуває під санкціями. Торговий центр "Океан-Плаза" в Києві — другові Путіна Аркадію Ротенбергу, який теж під санкціями, "Альфа-банк" — Фрідману.
Третя складова — наша економіка. Мусимо бути економічно потужними. Бо з такими країнами мають рахуватися, таких поважають. Досі наша економіка — сировинно-експортна й олігархічно-кланова по суті. Всюди у світі, від Сибіру й до Чикаго, українці відомі як гарні господарі. Ніде українці не жебрали, а заробляли собі на хліб важкою працею. А тут, на своїй землі, не можуть дати ради. Бо тут панують олігархи, які вважають, що в Україні все добре, окрім одного — забагато українців. Заборонимо офшори й за три місяці повернемо кошти, які були вивезені з України. Мусимо переорієнтувати економіку. Так, як це зробили в Хмельницькому, де міським головою є "свободівець" Олександр Симчишин. Там орендарям базарів зменшили плату за землю. Натомість збільшили відрахування податку з фізичних осіб. Відтоді у Хмельницькому відкрилися два нові заводи. Як наслідок — у місті збільшується кількість дитсадків, будуються нові школи. Люди не їдуть на заробітки, а залишаються в місті, мають роботу. У Івано-Франківську, який очолює "свободівець" Руслан Марцінків, мерія викупила в держави ремонтний завод. Зараз там працюють 250 робітників і ще понад сотню треба нових. Скасуємо на п'ять років оподаткування для переказів з-за кордону. Хай наші люди повертаються в Україну й відкривають тут свій бізнес, а не в Італії чи Польщі. А що маємо нині? У Чернігові є завод, який міг би ремонтувати техніку Укрзалізниці. Але він програв тендер росіянам, які дали ціну на 3 гривні менше. В результаті наші люди залишилися без роботи, а гроші пішли країні-окупанту.
Четверта частина — спільна ідея. Якщо весь народ об'єднаний спільною ідеєю — його ніщо не здолає. Подивіться на Ізраїль. Країна живе в оточенні ворогів, але має потужну армію та економіку, нікого не боїться. Бо їх підтримує Америка і Європа. Навпаки, всі бояться Ізраїлю.
Кандидат у президенти каже, що Україна мусить проголосити себе правонаступницею УНР:
— Так зробили країни Балтії й Польща, які звільнилися від російського ярма. Лише Україна досі є правонаступницею УРСР. Тоді матимемо право вимагати від Росії виплати репарацій за окупацію. Так уже роблять країни Балтії.
Треба провести справжню, а не бутафорську судову реформу. Хай би люди самі обирали суддів і бачили, хто з них і на чому збагатився. В Америці шерифа поліції обирає населення, а в нас — призначає міністр. Дозвольте, але ж гроші цьому шерифу платить громада, а не міністр.
Наступного дня кандидат у президенти відвідав виробничі потужності комбінату "Черкасихліб".
— Мусимо сприяти власному товаровиробнику, ламати олігархічну систему економіки. У нас щороку зменшується населення на 250 тисяч осіб. Вважайте, зникає таке місто, як Черкаси. А у сусідній Польщі уряд стимулює народжуваність, виплачуючи щонайменше 500 злотих на третю й наступну дитину в родині. Натомість до мене в Броварах підійшла сім'я — чоловік і жінка. Вони обоє працюють, мають троє дітей, а про квартиру навіть мріяти не можуть. То що ж за державу ми будуємо? Для кого? На виробництві важко знайти фахівця, бо всі за кордоном. Професійно-технічну освіту уряд скинув на місцеві бюджети. ПТУ закриваються.
Руслан Кошулинський невдоволений фіскальною політикою держави. Про це він говорив перед працівниками молокозаводу "Юрія", куди приїхав в обідню пору.
— Із зарплати кожного робітника уряд відраховує 1,5 відсотка військового збору. Такі самі суми відраховує із зарплат Ахметова, Пінчука, Коломойського та інших олігархів. А чому не брати гроші з їхніх доходів? Ахметов за рік збагатів на 2 мільярди доларів. То хай би сплатив 10 відсотків цієї суми військовий збір. Чим більше заробляєш — мусиш більше платити. Звідки ж візьмуться наші танки, корвети, ракети? Тільки із сильної економіки.
Того ж дня Руслан Кошулинський відвідав Черкаський шовковий комбінат та зустрівся зі спортивною спільнотою міста.
3 
1
Коментарі