Біля будівлі Ворошилівського райсуду в Донецьку збираються півтора десятка студентів. У середу розгортають плакати. На аркушах ватману написали різнокольоровими фломастерами "1метр = 100 см", "У воды три состояния", "2+2=4", "Земля вращается вокруг Солнца".
— Те, що наш президент сидів у в'язниці, це такий же факт, як "2+2=4", — каже російською Дмитро Дядик, 22 роки. — А виходить, що говорити про це не можна. Так само, як не можна проводити мирні збори.
Дядика і двох студентів затримали біля будівлі Донецької обласної міліції 27 березня. Вони стояли зі збільшеними копіями листівок, в яких ішлося, що президент Віктор Янукович — колишній в'язень. Брали участь у всеукраїнській акції "Міліція, досить клеїти молодь!" на підтримку херсонських студентів, проти яких порушили кримінальну справу за розклеювання листівок. Там був такий текст: "Широка страна моя родная. Много в ней лесов, полей и рек. Я другой такой страны не знаю, президент которой бывший зек".
Дядик зі студентами стоять на вулиці 5 хв. із розгорнутими плакатами. Потім згортають їх та йдуть до суду.
За кілька хвилин повертаються з постановою судді Ірини Бухтіярової: "Повернути адміністративний матеріал Ворошиловському райвідділу міліції для додаткового оформлення". У постанові йдеться, протоколи, які склали на донецьких студентів, не відповідають основним вимогам закону. Міліціонери пропонували притягнути учасників акції до адмінвідповідальності за дрібне хуліганство. Це штраф від 51 до 119 грн.
— Ми і тоді не більше 5 хвилин постояли, як до нас під'їхала патрульна машина, вийшов з неї чоловік, тільки ім'я та по батькові назвав, посвідчення не показав, звання не назвав, — згадує студент Богдан Манюков, 22 роки, член правозахисної мережі "МАМА". — Говорить: "Пройдите в машину для установления личностей. Я вас пока вежливо прошу". Відвезли, тримали в напівпідвалі 2 години. У журналі написали "доставили". А коли ми звідти йшли, звернули увагу, що в журналі закреслили слово "доставили" і написали згори "по вызову". Ніби нас не затримували, ми самі пришли.
— Вони не знали, що з нами робити, чекали вказівок згори, — говорить 21-річний Олександр Кисельов. — У мене вирвали з рук паспорт, щоб зробити ксерокопію, хоча я не давав. Доки ми чекали, один з міліціонерів підійшов: "О, давайте їх нам. Будуть понятими". А інший каже: "Ні, цих у поняті не можна. Вони політичні". Потім принесли на аркушах готові роздруківки протоколів.
3 
1
Коментарі