вівторок, 02 квітня 2019 07:50

"Свого кандидата по газеті вибрала. Нам тут роздають"

Автор: REUTERS
  Жінка пенсійного віку голосує на виборах президента вдома. До неї прийшли представники виборчої комісії. Принесли бюлетень і скриньку для голосування. Галочку вона повинна ставити в окремому приміщенні, щоб зберегти таємницю волевиявлення. На дому мають право голосувати люди, які постійно чи тимчасово не можуть пересуватися
Жінка пенсійного віку голосує на виборах президента вдома. До неї прийшли представники виборчої комісії. Принесли бюлетень і скриньку для голосування. Галочку вона повинна ставити в окремому приміщенні, щоб зберегти таємницю волевиявлення. На дому мають право голосувати люди, які постійно чи тимчасово не можуть пересуватися

— Не сподіваюся, що зміниться щось на краще, але проголосував за Юльку. Я і ті года за неї був. Нема кому вірить. А вона трошки порядочна, наче, — говорить 70-річний Анатолій Коляда. Він — невисокий, із червоним носом. Сидить на ґанку. Показує, як пройти до дільниці в Черкаському геріатричному пансіонаті. 31 березня голосування тут починається після сніданку о 8:00.

У закладі проживають літні люди, ветерани війни та праці, інваліди, у тому числі з психоневрологічними захворюваннями. Їх цілодобово доглядають.

Кімната для голосування розташована на першому поверсі, біля їдальні. Стіл членів комісії накритий рожевою скатертиною, кабінки закрили червоною тканиною. Позаду висить плакат з історичними діячами і жовто-блакитна мальована стрічка.

Медсестри заводять людей у кімнату. Не більше чотирьох-п'яти осіб за раз. Неходячих викочують в інвалідних кріслах із ліфту. Паспорти кожному приносить секретарка з кабінету директора. У кімнаті чути тютюновий дим — директор курить на балконі кабінету.

— У нашому закладі перебуває 152 особи — 82 жінки, 63 чоловіків. Ще семеро — у психоневрологічному відділенні, — говорить директор 33-річний Сергій Шевчук, повнолиций, червонощокий. Біля членів комісії жартує та розповідає анекдоти. — У наш заклад люди потрапляють на підставі висновків спеціальної комісії. 75 відсотків пенсії перераховують державі, а 25 видають їм на руки. Рішення про перебування в закладі завжди добровільне. Якщо людині тут не подобається, вона може піти. Люди тут живуть і по 35 років. Аж до смерті. Є ті, яким 103 роки відсвяткували.

— Кандидат должен быть рабочим, чтобы не говорил, а делал. Ну и образованный. Языки знал. Чтобы страну за рубежом мог представлять, — говорить Катерина Іванівна, інтелігентна жінка у чорному костюмі в тонку білу сміжку. — Я уже проголосовала. Просто сижу. А что в комнате делать? Я из Луганской области. Дочка тут в Черкассах четыре года. Голосовала за луганского кандидата. Он мне вчера позвонил. Говорит: "Екатерина Ивановна, вы знаете, за кого от луганчан нужно голосовать? За Бойко". За него и проголосовала. Не хватило мужества спросить, как он меня нашел?

— Комасько Георгій, — простягає паспорт 73-річний чоловік із ковінькою.

— Так ми з вами однофамільці, — говорить 55-літня Алла Іванівна. Показує, де підписатися, і відриває бюлетень. — Тримайте. Хай вам Бог помагає, проходьте в кабінку.

— Поставив галочку "ні за кого", — розповідає Георгій Іванович після голосування. — Я водієм в автобусному парку робив. Хороший заробіток був, по Черкасах ніде такого не було. Уже шість років тут. Сам напросився. Є один син, але він безобразник.

— Працюю шість років санітаркою, — розповідає 39-річна Оксана. Світло-русява, в білому халаті. Прізвище не називає. Привезла на візку чоловіка без ніг. Чекає біля кабінки. — Робота непроста. Але до людей звикаєш. І вони прив'язуються. Буває, ждуть твоєї зміни. А до капризів їхніх, то це, як і вдома до батьків чи інших родичів, — знаходиш підхід.

— Я свого кандидата по газеті вибрала. Нам тут роздають, — говорить 78-річна Катерина Рак. Запнута у жовтогарячу вовняну хустину. — Три роки тому сюди переїхала із Сахнівки Корсунь-Шевченківського району на Черкащині. Працювала дояркою. У мене з чоловіком своїх дітей не було, а в сестри аж четверо. То вона нам дівчинку одну віддала, Олею звали. Вона в нас виросла, вийшла заміж, двох синів народила. Її чоловік помер рано, і далі ні з ким не складувалося. Щоб онукам квартиру купити в Черкасах, я з дідом почали свиней, корів та бичків тримати. Хати наші дві продали. Але Оля померла від раку. А онуки мене сюди оприділили. Рідко навідуються.

Об 11:40 урни несуть до лежачих підопічних. Їх близько

35 осіб. Медперсонал не пускає зайти без халатів та масок.

Зараз ви читаєте новину «"Свого кандидата по газеті вибрала. Нам тут роздають"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути