"Треба залишити п'ять міністрів і сто народних депутатів"

 

— Я спізнився, бо об'їжджав намети, що ми встановили по Києву. Їх 50, а буде близько тисячі по Україні, — говорить 35-річний ­Сергій Каплін, народний депутат із "Блоку Петра Порошенка". — Роздаємо листівки та збираємо підписи за створення тимчасової слідчої комісії у парламенті по розслідуванню розкрадань уряду.

Каплін заходить до свого кабінету в комітетах Верховної Ради на вул. Банковій. Спізнюється на 20 хв. Знімає куртку, сідає за стіл нарад. Просить прес-секретаря роздрукувати зразки двох листівок. Перша — з цитатою екс-голови Держфінпослуг Миколи Гордієнка: "Ми виявили збитки 7,6 мільярда гривень. Це велика сума. Вона в два рази більша, ніж при уряді Януковича — Азарова. Тоді було 3,5 мільярда". Друга листівка із заголовком: "Скільки і де накрав уряд Яценюка". Там дев'ять позицій.

— Ідеться про 400 мільйонів в "Укргазвидобуванні", 220 — у Державній службі спецзв'язку та захисту інформації, — цитує Каплін. — Півмільярда — у Мінфіні за попереднього керівника. Для уряду це серйозний виклик.

Боротьба з корупцією — насамперед завдання глави держави. Які тут успіхи?

— Президент робить усе, щоб зупинити війну. На це йде дуже багато часу. Найбільша проблема в тому, що він не має потужної команди. Його антикорупційні ініціативи можуть зводитися, по-перше, до законодавчих змін. По-друге, до жорстких дій Генпрокуратури і Служби безпеки. Щоб успішно боротися з корупцією в Україні, потрібно розуміти її природу. Вона проста: треба, щоб не крали дві людини — президент і прем'єр. Бо мандат на подовження корупції донизу можуть дати тільки перші особи держави.

Під час обшуку в кабінеті заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чоботаря виявили "чорну" бухгалтерію та багато готівки. Чому він досі обіймає посаду?

— Я звернувся з цим питанням до Генпрокура­тури та Служби безпеки. В СБУ, на умовах анонімності, дізнався, що лише на одній оборудці Чоботар зі спільниками планував украсти 200 мільйонів гривень.

Кому під силу реформувати країну?

— Президент може ска­зати, що, окрім боротьби за мир, є й інший національний ­проект. Наша фракція — "Блоку Петра Порошенка" — здатна зробити свого прем'єра. Про прізвища нині рано говорити. Кажуть, може бути Гройсман. Але поділ на групи перешкоджає Верховній Раді рухатися вперед. Вона має переформатуватися. Пора зрозуміти, що ми — в "Титаніку". Час виходити зі своїх кают на палубу й рятувати корабель. Є ще вуличний варіант. Восени можливий сильний соціальний вибух. Народ вимагатиме перевиборів. Усі, хто опиратиметься нині проведенню серйозних реформ, отримає нульові рейтинги. Парламент сформують нові політичні сили.

Де вони зараз?

— Вони ще в процесі творення. Зараз не знаємо їх. Але навіть ліві можуть пройти у Верховну Раду. Боротьба з олігархією буде ключовим гаслом в українській політиці наступні п'ять років.

Чи зможуть президент, уряд і парламент діяти злагоджено?

— Після Революції гідності могли зробити гігантський прорив. Що заважає реформувати країну? Нічого. Міжнародний валютний фонд дає кредити. Але вимагає: отут маєте заощадити, тут — скоротити, а тут — не індексуйте, і ми вам виділимо кошти. Шлях неправильний. Гроші треба брати під розвиток. Має бути національна програма економічного порятунку. Під неї розписані амбітні проекти, за які відповідають конкретні люди. Плюс — зрозумілі та прозорі бюджети. Система народного контролю. Й головне: українці повинні отримати відповідь на запитання, для кого будуємо країну. Для Ахметова, Фірташа, Льовочкіна і Коломойського? Чи для народу? Якщо останнє, то закінчуємо з олігархами, пишемо нову Конституцію та скасовуємо посаду прем'єра.

Тоді вся відповідальність за державу опиниться в руках президента?

— Так. Нехай робить реформи. Війна закінчиться. Потрібно буде залишити п'ять міністрів замість нинішніх 20. Скасувати обласні та районні державні адміністрації. Там працюють 50 тисяч людей. Стільки ж воюють в АТО. Але ефективність перших — нульова. Потрібно буде запровадити електронне урядування, суттєво підвищити відповідальність за корупцію. Аж до смертної кари. Зменшити кількість народних депутатів до 100. Тоді люди їх усіх знатимуть в обличчя. Потрібно сформувати список підприємств для націоналізації. Зробити ставку на нові кадри. На місці президента я попросив би зібрати загальнонаціональне віче — кілька мільйонів українців біля пар­ламенту. Оголосив би свій план перед народом і попросив підтримати. Потім президент заходить у Верховну Раду, каже, що його думки збігаються з волею народу, і — голосуйте. Тоді країна житиме по-новому.

"На мене є кримінальна справа"

18 листопада 2014 року Сергій Каплін сокирою виламав двері в кабінет мера Полтави Олександра Мамая: вимагав від міської влади якнайшвидше здати в експлуатацію соціальний будинок.

— Я в дещо неприродний спосіб зайшов до кабінету, але в результаті дім добудували. Сьогодні в ньому живуть кількасот сімей, — розказує Сергій Миколайович. — Нещодавно Антон Геращенко (народний депутат, радник міністра внутрішніх справ. — "ГПУ") сказав, що через ті події на мене є кримінальна справа. МВС ходить кругами, щоб прокуратура внесла подання до Верховної Ради по позбавленню мене недоторканності. Хочуть викинути з української політики. Поставлю пляшку шампанського, якщо вони це зроблять.

Каплін двічі проходив до парламенту по округу №144 у Полтаві. 2012-го балотувався від УДАРу. На торішніх виборах — від "Блоку Петра Порошенка". До депутатства очолював Кременчуцький шкіряно-лимарний комбінат. Був членом політради Партії промисловців та підприємців, якою керував Анатолій Кінах.

×