У суботу 15 березня у столиці Російської Федерації пройшли два мітинги — проти і за військове втручання в Криму. До Маршу миру долучилися незгодні з російською інтервенцією та приєднанням Криму до Росії. Провладну акцію організував прибічник тоталітаризму та СРСР 64-річний Сергій Кургінян, лідер руху "Суть часу".
На мирну ходу вийшли близько 50 тис. людей, за неофіційними даними. За інформацією поліції, їх було 3 тис.
Марш миру став найбільшою акцією незгоди з політикою в Росії за останній час.
Люди почали збиратися на Пушкінській площі о 14.00 за місцевим часом. Маршу миру пролягав Страстним, Петрівським, Різдвяним та Стрітенським бульварами до площі Сахарова. Головним гаслом стало: "Ні цензурі, ні війні!". До теми Криму додали тему цензури за порадою активіста 37-річного Олексія Навального. Він сидить під домашнім арештом після участі в мітингу на підтримку в'язнів Болотної справи. Напередодні Роскомнадзор звільнив головного редактора видання "Лєнта.ру" за інтерв'ю з лідером "Правого сектора" Дмитром Ярошем.
— Брехлива пропаганда з ранку до вечора промиває мізки, що в Києві — бандити, а тут — п'ята колона. Вони обісралися! Стільки народу тут сьогодні! Він (Путін. — "ГПУ") не просто хвора людина. Він цинічний і підступний. Використовуючи цю операцію з окупації в Криму, він збирається правити вічно, — каже зі сцени опозиційний політик Борис Нємцов.
На акції було багато дітей. Учасники — переважно інтелігенція та студенти. Прийшли співак 60-річний Андрій Макаревич і письменник 46-річний Дмитро Биков. Люди тримали українські та російські прапори. Скандували" "За нашу и вашу свободу!".
Хода за війну з Україною пройшла декількома вулицями до площі Революції. Розпочалася на годину пізніше. Більшість учасників — члени провладної партії "Единая Россия" та бюджетники. Люди тримали плакати: "Верим Путину", "В Москве не быть Майдану", "Крым — русская земля". На чолі ходи рівними колонами йшли чоловіки в однакових червоних куртках під бій барабанів.
Обидві акції минули мирно. Мали перетнутися на одній із площ, але поліція пропустила спочатку один мітинг, потім другий. "Марш миру" супроводжували три автозаки.
— Цього разу все було набагато цивілізованіше, ніж попередні рази, — розповідає інженер з Москви 29-річний Ігор Павлов. — ОМОН майже нікого не забрав. Я бачив, що вчепилися до кульгавого чоловіка. Думали, що п'яний. Ми з дружиною — вона на сьомому місяці — підійшли, то його відпустили. Бачив, що перевіряли документи у хлопця з дредами (косичками. — "ГПУ"), але теж відпустили. Охорони було менше, ніж, наприклад, на Болотній, та й провокацій теж. Гукали, переважно: "Слава Украине!". Кілька разів намагалися співати "Ще не вмерла Україна", але слів ніхто не знає, тому далі другого рядка справа не просунулася.
Бачив багатьох із маленькими дітьми. Після розгонів у вас вийти в нас вагітній чи з малечею — справжній подвиг. Страшніше було в метро. Ми залишили машину за чотири станції. Троє відморозків причепилися, бо в мене на пальті жовто-блакитний значок. Старша жінка поступилася дружині місцем і каже: "Які ж ви молодці, Боже, які ж молодці…"
У будинку робить ремонти бригада десь із Західної України. Наша квартира в черзі до них восьма. Няня в нас із Дніпропетровська, колишня вчителька зарубіжної літератури. Стільки віршиків, як знає мій старший, на майданчику не знає жодна дитина.
Їжджу з жовто-блакитним прапорцем на панелі керування. Хтось залишив записку на лобовому склі: "Дякую".
2 
1
Коментарі