Депутат Верховної Ради перших двох скликань, економіст 62-річний Володимир Пилипчук у вересні написав відкритого листа главі держави. На 17 аркушах виклав свої думки про президентство Віктора Януковича: "З перших Ваших кроків складається враження, що інтереси Росії у вас на першому плані, потім інтереси своєї "команди професіоналів", а народ... черговий раз — пролетів... Ваша команда практично щоденно ініціює нові або ще дужче розпалює старі вогнища небезпек для України. Запитаю вашим словниковим багажем: "Какие казлы" заважають вам навести порядок у команді?".
Володимир Мефодійович у капцях зустрічає на порозі своєї квартири. Запрошує до просторої вітальні з довгим столом. На ньому апельсини, яблука і шість видів горіхів у салатницях. Скраю стоять 15 пляшок різного алкоголю — вітчизняні коньяки, настоянки, імпортні лікери. Деякі пляшки початі.
— Принесли вдвічі більше, ніж я здатен випити, — кладе на стіл дві пачки цигарок "Бонд". Закурює. Попіл струшує в порожню пачку. — Приносять як сувеніри, бо я колись колекціонував.
Як охарактеризуєте перші півроку президентства Януковича?
— Це пробний камінь — чи здасться суспільство під натиском, чи вдасться задавити свободу слова, опозицію. Януковича я оцінював серйозніше. Зараз же видно, що він не керує державою. У нього тільки видимість єдиної команди. Насправді їх там — донецька та харківська групи, Ахметов і Фірташ. Вони між собою конкурують. Не опікуються державою, а перетягують майно, борються за доступ до "тіла" Януковича.
Яка команда сильніша — Фірташа чи Ахметова?
— В інтелектуальному плані — у Фірташа. Але коли вони йдуть танками один на одного, то під ними опиняємося ми.
Що в нас можна взяти?
— Наші люди здатні прибіднятися. Це одна з характерних рис. Європейці проводили опитування в Україні. Результати були такі: 80 відсотків вважають себе бідними. Потім почали розбиратися, хто ці "ніщі". Виявилося, 90 відсотків із них мають власне житло, а 70 відсотків — ще й машину.
Якщо брати літніх людей, то з мінімальною пенсією вони бідні в місті. У селі — ні. Моя рідна сестра, їй 73 роки, мешкає в Здолбунівському районі на Рівненщині. Каже, так добре не жила. Раніше нічого не бачила, а зараз їсть банани, ананаси.
Працюючі українці спроможні вижити за будь-яких умов. Україна — це клондайк за своїми можливостями, інтелектуальними і земельними ресурсами. У рік наша земля здатна годувати до 400 мільйонів людей із розрахунку 150 доларів на місяць.
Сільське господарство може давати два сьогоднішні валові внутрішні продукти України. За статистикою ООН, щорічно в світі дефіцит продуктів харчування зростає на 1 відсоток. Чим не ніша для України — сільське господарство? А воно занедбане.
Чому так?
— За тими цінами, які є на пальне та енергоносії, сільськогосподарське виробництво стає нерентабельне. Особливо якщо воно маленьке приватне.
Наші бізнесмени люблять швидкі гроші. Торгівля переважає над виробництвом, на цьому хочуть зірвати маржу. Через те сфера торгівлі монополізована і ціни диктують монополісти. От, наприклад, біля мене є ринок. Мені як постійному покупцю кажуть: сьогодні не беріть — якість не та, приходьте завтра. Якось приходжу за урядування Тимошенко, а ціни різко пішли вгору — на відсотків 10–15. Дівчата пояснюють: "Поступила команда від керівництва ринку підняти ціни". Хто не зробить — не даватимуть більше місця для оренди.
Навіщо це робили?
— Керівник ринку працював у команді опонента Тимошенко. І та рознарядка була по всьому Києву. А ось у мене виникло запитання: якщо зараз ціни піднялися без відома Януковича–Азарова, значить, є третя сила — впливовіша і потужніша. Це можуть бути їхні олігархи, яким невигідний той чи інший крок і вони показали, на що здатні.
Володимир Мефодійович бере цигарку за цигаркою. Каже, курить із 27 років.
Яку частину бюджетних коштів розкрадають зараз?
— Одні говорять про половину, інші — про дві третини. У мене своя методологія обрахунку того, що в тіні. Для аналізу взяв докризовий 2007 рік. Тоді українці офіційно купили за рік удвічі більше, ніж офіційно заробили. Того самого року вклади людей у банки збільшилися на 96 відсотків у гривні і на 73 — у доларах. Це означає, що дві третини економіки — в тіні. Якщо ліквідувати тінь, то наш бюджет виросте втричі. І автоматично вирішиться проблема Пенсійного фонду і збільшаться пенсії.
Які ще суттєві прорахунки щодо сільського господарства?
— Потрібно, щоб у держави були резерви по всіх видах товарів. Ціна змінюється, підвищується — зробив із резерву товарну інтервенцію, погасив ціни. У нас є де зберігати продукцію. Ті, хто виробляють, мають свої площадки. Хто займається зерном — сховища. Держава мусить платити їм за зберігання. Немає проблем, які не можна вирішити. Є люди, які не хочуть, не знають, не вміють, не можуть вирішувати. Таким не місце у владі. Там мають бути ті, що знають, вміють, можуть і хочуть.
На що владі треба було зробити ставку?
— На все, що ми експортуємо. От Порошенко зробив автобуси "Богдан" — вже з Росії "пазики" не возимо. Можемо експортувати продовольчі товари. Розвинути рекреаційну зону — Карпати і Крим. Єгипет піднявся за рахунок того, що забудував Червоне море. Я там був 1996-го, то біля Хургади було сім-десять готелів. Зараз — по 200 кілометрів в одну і другу сторону все заставлено. Люди мають роботу, бюджет — прибутки.
Якщо ліквідувати тінь, то наш бюджет виросте втричі. Так само втричі збільшаться пенсії
Можемо експортувати цукор, а ми імпортуємо. Олігархи не хочуть брати в оренду землю і платити за неї. Хочуть отримати її у власність безкоштовно й назавжди. Про промисловість казали: кому воно потрібна? Потім скупили ці заводи. Те саме кажуть про сільське господарство. Хочуть усе скупити, забрати, видурити.
Чи здатна влада на економічні реформи?
— Через Податковий кодекс хочуть знищити всіх, хто виживає на єдиному податку. Така реформа непотрібна. Треба дати можливість розвиватися всім.
Сьогодні стримуючими факторами розвитку економіки є завеликі податки, система адміністрування, яка дозволяє брати хабарі. Є інтернет. Здайте через нього звіти. Немає чого податківцю приходити на підприємство. Треба скасувати податок на додану вартість — він корупційний. Замінити на податок із продажу. Це примусить людей вимагати, щоб не було тіньової економіки. Але влада приймає рішення не в інтелектуальній площині. Низький там інтелектуальний рівень.
Володимир Мефодійович йде на кухню. Каже, що за 2 год. розмови зголоднів. Розігріває голубці, варить вареники з картоплею. Ще п"ять годин розповідає про Росію, Голокост, Українську повстанську армію. Наприкінці говорить, що виходив зустрічати нас із пістолетом у кишені. Бо в його під"їзді застрелили кількох багатіїв.
Володимира Пилипчука обирали народним депутатом двох перших скликань від Народного руху. Був членом Президії Верховної Ради. Очолював комісію з розробки дизайну гривні. Йому належить крилата фраза: "Один купон — один лимон". Каже, 1992-го міг стати прем"єр-міністром. Але посаду віддали Вітольдові Фокіну. Вдруге мав був очолити уряд 1994-го. Дібрав команду з 29 людей — майбутніх міністрів. Поїхали до США на стажування.
— Приїхав, а проти мене виходять 19 статей, як я продаю Україну. Ніби з братом є власниками п"яти автозаправок, маю вертоліт, Америка острів подарувала. Тоді поставили Євгена Марчука. Потім я був змушений навіть здавати свою квартиру посольствам Ізраїлю, Кувейту. Платили мені 2100 доларів на місяць. А я у брата жив на 9 квадратних метрах. У квартиру повернувся 2006-го, коли призначили пенсію. Зараз отримую 17 тисяч 29 гривень. Подав на надбавку за ордени. Тепер буде 17 тисяч 250 гривень.
Старший син Володимира Пилипчука із сестрою вирішив мати бізнес. 1999 року батько дав їм 15 тис. грн на відкриття продуктового магазину.
— У травні 2004-го прийшов до них заступник голови міськради й каже, щоб вибиралися, — говорить Володимир Мефодійович. — Сина попередили: якщо не віддасть, то вб"ють. І він віддав. Колега-банкір розповідав, що в нього було акцій на 700 тисяч гривень. До нього прийшов чоловік, дістав пістолет і каже: "Або продаєш за 50 тисяч, або працює ствол". То я розумію, що таке команда Януковича.
Зараз старший син Пилипчука возить до Києва ковбаси. Молодший — маркетолог. Донька працює менеджером. У Володимира Мефодійовича троє онуків.
13 
1
Коментарі
5