Державне агентство рибного господарства підписало з Росією угоду про розподіл квот на вилов риби в Азовському морі. Переслали його через дипломатів 27 лютого. Цей документ погодили, керуючись договорами про спільне використання Україною та РФ акваторії Азовського моря.
За умовами договору, Україна може виловити до 9 тис. т риби, а РФ – 6. Також сторони домовилися повертати затриманих рибалок у разі порушення договору.
Угоду про квоти між державами підписали 1992 року, щоб контролювати кількість риби в морі. Рибалки мають право вільно виловлювати її на всій акваторії. Протокол по вилову перепідписують щороку.
– Наші рибалки ловлять хамсу і тюльку в Керченській протоці борт до борта з росіянами, – розповідає 59-річний Олександр Чистяков, голова Асоціації рибалок України. – По розподілу ми отримуємо 60 відсотків квот на бичка і тюльки, але менше – на тарань, що живе біля берегів РФ.
– Були побоювання, що в України у разі непідписання залишиться тільки прибережна частина, – говорить Чистяков. – Це вдарило б по всій рибній промисловості. Не треба скидати з рахунків і те, що в Україні працюють 45 пароплавів, і немає жодної верфі. Ці судна стояли би біля пірса.
Остання спроба узгодити протокол була 23 жовтня 2018 року на 30-й сесії українсько-російської комісії з питань рибальства. У Київ на засідання приїхали представники Росії з окупованого Криму. Захід зірвали активісти. Заявили, що Україна не може домовлятися з окупантом.
– На ситуацію можна дивитися з двох боків: по факту, ми підписуємо угоду з ворогом п'ятий рік поспіль, – каже 27-річний Іраклій Джанашія, експерт із питань національної безпеки й оборони. – З другого боку – Росія блокує Азовське море, кораблі не йдуть до Маріуполя і Бердянська. Якщо не домовитися, рибалок далі заарештовуватимуть російські прикордонники. Україна втрачатиме гроші.
2018-го росіяни затримали п'ятьох українських рибалок. Зробили це у відповідь на затримання українськими прикордонниками екіпажу судна "Норд" у березні минулого року.
Україна повинна розірвати договір про Азовське море і встановити морський кордон із Росією, – говорить 60-річний Андрій Клименко з "Майдану закордонних справ".
– Щоб була нова політика в галузі, потрібні кордони. Їх можна законно захищати зі зброєю. Але нова політика в цій сфері неможлива за угодою 1992 року. Не можна через забаганки одного рибного колгоспу за мірками СРСР ставити в залежність усю країну.
Потрібно оголосити про власні територіальні води – 12 миль від берега (19 кілометрів. – ГПУ). В односторонньому порядку поінформувати через ООН усі країни. Провести це на карті й забезпечити захист морського кордону. В тому числі – рибальства, – додає Клименко.
Київ розірве угоду з Москвою після суду
Україна розірве угоду з Росією по Азовському морю після того, як вирішить питання з міжнародного арбітражу.
Україна подала позов до міжнародного суду після того, як росіяни почали затримувати українські торгові кораблі.
— Позов стосується і Чорного моря, й Азовського, і Керченської протоки. І відповідно — нелегально збудованого моста, — каже 51-річний Павло Клімкін, міністр закордонних справ.
Росія порушила Конвенцію ООН із морського права, коли почала будувати Керченський міст. Ним обмежила прохід кораблів у Азовське море.
Засідання мають відбутись у травні у шведському Стокгольмі.
4 
1
Коментарі