— На п'ятому році війни не маємо наукової бази, яка б давала розуміння, що відбувається в Росії та на окупованих територіях. Чому держава при університетах не створить кілька кафедр, де науковці займалися б цим? — говорить народний депутат 44-річний Вадим Денисенко.
— Спираємося лише на розробки громадських організацій і частково — на розвідувальні дані. От відбулася в РФ зміна уряду. У нас навіть дискусії немає про те, до чого це може призвести щодо України, що означає для Росії? Тому не можемо нічого прогнозувати.
У Криму окупанти 15 травня відкрили Керченський міст. Чи маємо стратегію повернення півострова?
— Війна. Ніякої іншої стратегії повернення Криму чи Донбасу немає.
Але ж постійно наголошуємо, що військовий шлях — не наше, потрібна дипломатія.
— Зараз маємо недостатньо засобів, щоб відвоювати втрачені території. Тому потрібно використовувати допоміжні шляхи.
Колумбія 52 роки йшла до вирішення проблеми з ФАРК (повстанська організація. — ГПУ). 30 відсотків території країни контролювали сепаратисти. Активна фаза їх повернення почалася 2002-го, а закінчилася рік тому. Там було три складових перемоги: військові дії, переговори і величезна піар-кампанія. Зрештою, подолали сепаратизм, бо була сильна армія і розпався Радянський Союз, який допомагав повстанцям.
Повернемо Крим, коли почне розпадатися РФ?
— За життя Путіна це майже нереально.
А Донбас? Чи можна ці проблеми вирішувати окремо?
— Їх не можна розділяти в дипломатичній історії. Однак на відвоювання Донбасу маємо більші шанси.
Росія зараз зацікавлена повернути його нам?
— Стратегії щодо Донбасу Кремль не має. Хіба що — утримувати ситуацію, щоб дотації не перевищували одного мільярда доларів на рік.
Україна вчетверте офіційно відзначила перемогу над нацизмом 8 травня — як День пам'яті та примирення. Водночас 9-го країною пройшли акції "Бессмертный полк", започатковані в Росії. "Фашизм не пройдет" и "Донбасс, мы с тобой" — скандували під час такої в Одесі. Ви писали, що Друга світова війна — єдиний міф, який ще тримає докупи так званий "русский мир". Що забезпечує його живучість?
— Час. Десятиліттями вдовблювали в голови одну й ту саму історію. У селі моєї бабусі на кладовищі було два пам'ятники невідомому солдату. Десь 1994-го дивлюся — немає одного. Виявилося, він стояв на могилі жертв Голодомору. 50 років, два покоління вірили, що це — могила невідомого солдата.
Судячи з усього, на президентських виборах в Україні в березні 2019-го Кремль намагатиметься розколоти країну на питанні "Не дадим переписать историю", плюс російська мова. Можуть розіграти й карту "гонінь" на церкву Московського патріархату.
Православна церква отримає автокефалію, як очікується, у червні цього року?
— Дивлюсь на це стримано оптимістично. Боюся забігати наперед.
Однак питання Московського патріархату на території України можна вирішити й інакше. Економічно. Церква — це машина із заробляння шалених грошей. Собівартість свічки у сотні разів менша, ніж її ціна. Таке буває тільки з наркотиками.
1999 року московська церква в Україні заявила, що підтримує комуніста Петра Симоненка на президентських виборах. І через кілька тижнів на митниці затримали єпископа Житомирського. Він віз податі до Москви — кілька кілограмів золота. Їх конфіскували. Після цього російська церква стала підтримувати Леоніда Кучму.
Варто придивитися, на які гроші живе церква, — і багато цікавого випливе. Церковники ж мають право брати від усіх. Бразильського бойовика Лусваргі затримали в монастирі, який побудували на кошти "общака" міста Києва. Його засновником був бандит Володимир Кисіль.
Чому не вживають цих заходів?
— Як політичні еліти відгукувалися на заяву президента Порошенка про автокефалію української церкви? Більшість голів обласних і районних адміністрацій мовчали.
На Чернігівщині від Прилук до кордону з Росією немає жодної церкви Київського патріархату. А там живе кількасот тисяч людей. Зараз будують одну, у місті Варва.
Які ще засоби Москва застосовуватиме під час виборів?
— Зливатиме інформацію про українських політиків. Будуть хакерські атаки на виборчі штаби: прочитаємо масу внутрішньої переписки.
Через своїх кандидатів продовжуватиме вкладати нам у голову, що 2014 року відбувся переворот, який призвів до війни. А от вони прийдуть до влади і звершать її. Переконуватимуть, що домовитися з Путіним здатні тільки Вадим Рабінович і Юрій Бойко (народні депутати від "Опозиційного блоку". — ГПУ). Звісно, це — брехня.
У президентських рейтингах Юлія Тимошенко випереджає Петра Порошенка. Які його шанси на другий термін?
— До голосування ще майже рік. Різниця між рейтингами така незначна, що станом на зараз шанси вийти в другий тур є в п'ятьох кандидатів: Порошенка, Тимошенко, Гриценка, Рабіновича, Бойка.
Про що свідчить популярність як кандидатів на посаду глави держави співака Святослава Вакарчука й коміка Володимира Зеленського?
— Люди завжди хочуть голосувати за нове, за зміни. Однак проблема в тому, що немає конкуренції ідей. Є конкуренція облич. Яку програму пропонують Вакарчук чи Зеленський? Що робитимуть із Донбасом? От ви уявляєте переговори Зеленського з Трампом?
Часом ми робимо емоційний вибір. Голосуємо, аби тільки насолити владі. Вже якось проголосували "проти всіх" — й отримали Януковича.
Важливо, як вийдемо з президентської кампанії. Росія спробує розігрувати карту, що певні регіони глибоко незадоволені результатами виборів. Мовляв, вони сфальсифіковані, нас надурили, обрали не нашого кандидата.
Ви говорите, що за 150 мільйонів доларів можна купити необхідні для перемоги на президентських виборах голоси. Чи справді так багато українців готові їх продати?
— Останні вибори в об'єднаних територіальних громадах показали, що так. Звичайно, 10 мільйонів виборців у другому турі купити неможливо. Але можна вагому їх частину. Тому що на сьогодні немає жодного покараного за підкуп виборців.
Як карати?
— Усе законодавство для цього є (2014-го Верховна Рада ухвалила закон, за яким продаж голосу виборцем карається штрафом, виправними роботами або ув'язненням до двох років. Покарання за підкуп виборця — до трьох років тюрми. — ГПУ). Але воно не працює.
Що треба, аби запрацювало?
— Політична воля — і в центрі, і на місцях. У цьому не зацікавлений ніхто. Після виборів в об'єднаних територіальних громадах усі партії заявили, що конкуренти підкуповували виборців. Усі, крім них, звісно.
Звідки в людей таке ставлення до власного голосу?
— Вони крадуть, то чому ми не можемо взяти частину — головний слоган, під яким українці йдуть на це.
Не продавалися тільки на двох виборах — 1990‑го до тодішнього парламенту УРСР і на президентських 2014-го.
Восени торік Верховна Рада ухвалила освітню, пенсійну, медичну реформи уряду. Яка "далася" найтяжче?
— Медична, бо ламає найбільше схем. Вороже був налаштований комітет Верховної Ради з питань охорони здоров'я. Та все ж сіли за стіл переговорів і вибудували модель, що всіх задовольняє. Проте в глобальних конструкціях уряд на поступки не йшов. Лише в деталях.
Прем'єр Володимир Гройсман обіцяв цьогоріч "весну і літо" реформ. Які будуть ключовими?
— Почнеться реалізація вже ухвалених рішень. Зокрема, треба прийняти закон, який збільшить пенсії для тих, хто має великий трудовий стаж, але мав малу зарплату. Зараз ці люди отримали найменший перерахунок пенсій.
Маємо почати велику приватизацію. У нас три тисячі державних підприємств. Це більше, ніж у всій Європі. Торік прибуток дали тільки п'ять. Решта — збиткові. Про приватизацію залізниці, атомних станцій не йдеться. Але чому держава має тримати горілчаний завод?
Яких змін у суспільних настроях, в економіці очікуєте до кінця року?
— Є невеликий ріст в економіці. Чи вдасться зробити ривок 2019-го? Залежить, наскільки якісно пройде приватизація і чи зможемо реструктуризувати борги (відтермінувати погашення. — ГПУ). Протягом наступних двох років маємо виплатити майже 18 мільярдів доларів. Ці борги сформувалися з 2007‑го по 2014 рік: держава взяла близько 44 мільярдів доларів кредитів. Потім — ще 4,5 мільярда. Чи впораємось, якщо матимемо проблеми з Міжнародним валютним фондом? Ні.
Якщо протягом півроку запустимо кредитування бізнесу, економіка почне оживати. Її підкосила екс-керівник Національного банку Валерія Гонтарева. Знищила 90 фінустанов під красивим гаслом "Очищення банківської системи". Із них 50–60 могли працювати.
Що нам може створити проблеми з МВФ?
— Антикорупційний суд. Не впевнений, що депутати проголосують законопроект про його створення.
6,3 мільйона українців виїхали за кордон за останні 17 років. Чому варто лишитися жити в Україні?
— Міграція — це проблема всіх країн. Польщу покинули близько семи мільйонів громадян. Литву з тримільйонним населенням — майже 30 відсотків. Це погано, але не трагедія. Як тільки піднімемо рівень життя людей — величезна маса проблем відпадуть. Із міграцією — теж.
Написав дві збірки оповідань
— Якщо в ХХ столітті в нас були письменники, то це Володимир Винниченко, Микола Хвильовий. Потім — Павло Загребельний. Із живих — Валерій Шевчук, Сергій Жадан, — говорить нардеп Вадим Денисенко.
1997-го він закінчив Київський університет ім. Тараса Шевченка за спеціальністю "українська мова й література". Пізніше — факультет гуманітарних наук Києво-Могилянської академії. Досліджував творчість репресованого в 1930-х поета й прозаїка Майка Йогансена.
Написав дві збірки оповідань: "У пошуках банальних істин" та "Кілька історій про кохання".
Був головним редактором газети "Первая крымская" і тижневика "Коментарі", телеканалу "Еспресо".
На останніх парламентських виборах став народним депутатом за списком партії "Блок Петра Порошенка". Безпартійний. Із серпня 2017-го є представником уряду у Верховній Раді.
Одружений удруге. Від першого шлюбу має сина 13-річного Андрія.
1 
1
Коментарі