Із шести магазинів канцелярії в Черкасах фото Президента України Віктора Януковича не виявилося в жодному.
У магазині приладдя для художників і картин сказали, що портретами політиків не торгують.
"На них швидко міняється мода. Що нам потім з ними робити, як перестануть бути популярними?", – каже продавчиня.
Пошук продовжився в книгарнях. В одній із них картонний портрет Віктора Федоровича розміром А3 коштує 14 грн. У книгарні "Світоч" такий же коштує 4 грн, вдвічі менший – 3 грн. Купую 5 великих і 5 малих. Два менших вставляю у рамки за 27 грн кожна – то для вибагливих.
У неділю по обіді на Європейській площі в Черкасах пропоную придбати портрет президента, як подарунок до Дня Незалежності. Спершу продаю за вищими від магазинних цінами.
"Шоб він здох!", – відповідає чоловік років 40 у костюмі. Каже, що краще б продавався портрет із чорною стрічкою. Часто у відповідь на пропозицію купити портрет крутять пальцем біля скроні. Ціни доводиться скидувати до номінальних.
"У мене вже є, – відказує 60-річний Ігор Стоянович на пропозицію придбати подарунок. - У серванті стоїть. Він хороша людина, я за нього голосував. А Ви насмішками порушуєте Конституцію і я міг би записати на диктофон і заявити на вас. Але мушу поспішати додому. В мене собака голодний".
До мене підходить Олександр Брижан, 34 роки прибиральник на Європейській площі. До того він спостерігав за мною, поливаючи газон.
"Ви ще довго тут будете? Я куплю. Просто грошей із собою немає", - звертається.
Вирішую стояти на площі, поки повернеться перший покупець. Продовжую пропонувати перехожим "найкращий подарунок до Дня Незалежності".
"Як бачу його – в мене настрій псується", - каже 32-річна Катерина Гавриленко, йде за руку з донечкою. Пропоную придбати в подарунок свекрусі.
"У мене свекруха добра, - відповідає Катерина. - То для злих такий подарунок".
Після наступного потенційного покупця розумію весь свій комерційний прорахунок.
"Аби хоч із календариком був, то я б взяв за рубля два, - каже чоловік років 50. - А так із нього толку немає. Бандіт він віздє бандіт. А ви мені ще його морду продаєте. Я б і даром не взяв. Тьфу!"
Згодом підходить Олександр Брижан, протягує в руці 4 купюри по одній гривні. Кажу, що йому як першому клієнтові віддам портрет розміром А3 безкоштовно, якщо скаже, з якого року Віктор Янукович на посту президента.
"Із 2010-го! - без роздумів відповідає Брижан. Віддаю йому портрет. - Я його в себе в битовці повішаю. Аби ще Юля у вас була, Азаров і Ющенко. Зібрав би всіх докупи".
Чоловік кладе гроші назад до кишені, фото Януковича засунув у пакет.
"У мене точно такий є, тільки без рамки. У спальні повісила, як тільки він обійняв пост. Хороша людина і як чоловік гарний, пенсію підняв", - каже 72-річна Анна Григорівна, цікавиться ціною портрета в рамці і поспішає на тролейбус.
Після години невтішних торгів вирішую поміняти місце дислокації. Йду на центральний ринок. Там виставляю портрети на велосипеді, як на вітрині.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Янукович за портрет на грудях не подякував
"І тут він! Я вже по тілівізору вхляв його бачити. Який канал не переключиш – там і він. А ти ще й продаєш! Він мені треба? В мене 36 років водітєльського стажу і 900 гривнів пенсії", – каже 57-річний Сергій Калініченко, навпроти мене продає в ящиках помідори.
48-річна Тамара Галкіна, забачивши мою імпровізовану вітрину хреститься.
"Як ви до такого додумались? Продавати. Хай би він мій портрет за такі гроші купив. Ідіот. Ні пенсії, ні порядку. Діти без роботи. Шо він зробив харошого?", – хреститься ще раз. Далеко не відходить. - Скільки тобі платять? Не стидно?".
Жінка налаштована агресивно. Пояснюю їй, що це журналістський експеримент.
Повз мене проходять два патрульні міліціянта – зовсім не звертають уваги.
О 16.00 перехожу на площу Соборну, до обласної ради. Портрети пропоную безкоштовно. Люди відмовляються і від безкоштовних.
"Мені б на Вашому місці взагалі соромно було в руках таке тримати, - каже хлопець років 22 у відповідь на пропозицію взяти знімок безкоштовно. - На вигляд освічений хлопець, а займаєтесь таким непотребом".
Зрештою дівчина, років 24, на площі бере портрет.
"За гроші не купила б, а так хай буде. Я хоч йому й не симпатизую, але поставлю в гостинній, у квартирі. Для солідності", - каже, представитись відмовляється.
Жінка років 50 зачувши, що портрети безкоштовні підходить і просить собі.
"Їду до мами в село. В неї там на стіні і Литвин, і Ющенко, і Юля. А цього нема", - просить великий, розміром А3, портрет. Кладе його в пакет між книжок.
Коментарі
56