Чому Росія досі мовчить про спецоперацію ЗСУ в Курській області

Більше тижня минуло від початку Курської спецоперації, а Кремль досі дотримується тактики пасивного реагування. Стриманість Путіна після років пропаганди у стилі "ми найсильніші" дивує і насторожує, але у неї може бути й банальна причина.

Усього кілька днів тому МЗС РФ заявив, що спецоперацією ВСУ у Курській області Україна зробила переговори з РФ неможливими. Також Путін звинуватив Захід у нацьковуванні Києва на Росію. Але збройна відповідь обмежується так званою "контртерористичною операцією" (КТО) в Курській, Брянській та Білгородській областях. Кожного дня роспропаганда повідомляє про локальні успіхи своїх військових. Попри це, спочатку режим КТО був лише на Курщині, згодом поширився ще а два регіони. І це свідчить про справжній перебіг подій та реальні "успіхи".

Натомість Росія спробувала завдати інформаційного удару. Видання The Wall Street Journal у своїй статті стверджує, що план підриву "Північних потоків" зародився на вечірці українських чиновників та впливових бізнесменів. На все про все нібито було виділено близько 300 тис доларів США, група з 6 осіб (у тому числі, однієї жінки) нібито орендувала яхту "Андромеда" і зробила те, що задумала. У зв'язку зі скандалом згадуються чинний посол України у Великій Британії Валерій Залужний і полковник СБУ Роман Червінський. Видання стверджує, що президент Володимир Зеленський нібито знав про цей план, схвалив його, але скасував, коли ЦРУ дізналося і зажадало припинити авантюру.

Кола по воді

Історія видається занадто голівудською, щоб бути на 100% правдою, тим паче, спочатку викладена як журналістське розслідування. Щоправда, прокуратура Німеччини нібито видала ордер на арешт громадянина України Володимира С., безпосереднього виконавця підриву, та ще двох осіб.

Скандал саме нині найвигідніший - Росії. Він змальовує Україну як вправну у ризикових, майже авантюрних спецопераціях і планах, державу, котра, утім, від такого іміджу втрачає у договороздатності. Цікаво, що три тижні тому угорський прем'єр Віктор Орбан звинуватив США у підриві газогону.

Публікація у WSJ вщент розносить цю концепцію і в усьому звинувачує Київ. Якби це була стовідсоткова правда, Україні навіть вигідно визнати свою провину. Однак радник голови Офісу президента Михайло Подоляк заявив: "Україна не має жодного відношення до вибухів на Північному потоці"...Такий акт можна здійснити лише за наявності великих технічних і фінансових ресурсів…А в кого це все було під час бомбардування? Лише у Росії". До того ж, Україна не отримала переваг від вибухів, додав він.

Але скандал розкручується. Як стверджує Die Welt із посиланням на екс-керівника Федеральної розвідувальної служби ФРН Аугуста Ханніга, до спецоперації був долучений і президент Польщі Анджей Дуда і польські спецслужби.

Війна VS вибори

Таким чином, скандал з "...потоками" може не лише бути вигідний Росії, але й інспірований нею. Бо нині Кремлю вигідно тримати власних політиків і військове керівництво у "підвішеному" стані. Адже у країні-агресорці - вибори.
Найближчі - менш ніж за тиждень. 23 серпня у Москві тестуватимуть електронну систему для голосування на виборах депутатів до Мосміськдуми. Решта виборів відбудеться у єдиний день голосування - 8 вересня. Йдеться про перезавантаження виборних органів влади різних рівнів у 83 регіонах, у тому числі, прямі вибори губернаторів у 21 області. Загалом відбудеться понад 4 тисяч виборчих кампаній.
Передвиборчі кампанії супроводжуються скандалами. Найсвіжіший - ЦВК країни-агресорки дозволила проводити голосування в анексованих українських регіонах, у Криму і Севастополі, а також у Курській, Білгородській, Брянській, Воронезькій і Ростовській областях, у Краснодарському краї.
Цікаво, що голосуватимуть росіяни навіть на територіях, де відсутні виборчі дільниці або транспортне сполучення з ними ускладнене. Судячи зі стриманості Кремля, вибори 8 вересня для Путіна важливіші за так звану "СВО", а тепер ще й "КТО".

"Смаколики" для агресора

У Росії тривають арешти і гучні справи військового керівництва, до якого долучилися й високопоставлені представники регіональних влад. Так, під Радою Федерації заарештували сенатора від "Єдиної Росії" Дмитра Савельєва за підозрою у вбивстві. Днями СІЗО потрапив мер міста Інга Сиктивкарського району республіки Комі за звинуваченням у перевищенні службових повноважень. Місяць тому був затриманий екс-голова Сергокалінського району Дагестану Магомед Омаров за звинуваченням у тероризмі. Причому за грати потрапили і його сини.

Лише за липень поточного року було заарештовано понад 30 російських чиновників, у тому числі, військових. Причому Путін відкрито "грає" на виборах, підтримуючи того чи іншого фігуранта. Наприклад, публічно підтримав висунення Олексія Безпрозванних на посаду губернатора Калінінградської області (нині чиновник є тимчасово в виконуючим обов'язки). Також побажав успіхів на виборах Дмитру Міляєву, тво губернатора Тульської області. А ось тво губернатора Курської області Олексія Смирнова відшпетив за недостатню гуманітарну підтримку постраждалих жителів регіону.

Загроза зсередини

На відміну від унітарної України, Росія - федерація, суб'єкти якої мають значні повноваження і навіть за умови тиску Москви здатні опиратися. Днями голова приватної військової компанії (ПВК) "Паладін" Георгій Закревський записав відеозвернення, в якому заявив, що над територією Росії літають БПЛА, а населення деградує, бо його ніхто і не думає захищати. Він напророкував Путіну новий бунт, порівняно з яким "Марш справедливості" Пригожина здасться "дитячою казочкою". Адже проблеми не вирішені: як не було забезпечення військових - так і немає.

Путін чудово розуміє - такі виступи були б неможливі без підтримки бунтівників місцевими та регіональними владами. До того ж, ці влади здатні піти на сепаратні переговори. І доки він намагається "розкуркулити" генералітет, захиталися особисті "піраміди" окремих генералів, котрі корінням йдуть у регіони. Таким чином, боротьба за владу і фізичне виживання для Путіна стали набагато важливішими не лише за виграш у так званій "СВО", але і за цілісність території власної держави.

Хто розвалить Росію

Утім, у чинного очільника Кремля може банально не вистачати ресурсів для того, щоб озброїти бійців і направити їх до Курської області, розповів опозиціонер і російський політичний діяч Володимир Мілов.
"Немає ресурсів будувати захисті фортифікаційні споруди. Вони ні до чого там не готувалися, не передбачали військових дій на території РФ. Ситуація показує, наскільки гаряча проблема дефіциту живої сили для Кремля, - зазначив він. - Тепер це продемонстровано всім… За 10 тисяч рублів (кожному постраждалому у Курській області, близько 100 доларів США, - Gazeta.ua) неможливо нічого купити, що викликає роздратування людей".

Однак, на думку Мілова, "бунт Закревського" неможливий, занадто мала ПВК. Утім, "це може бути дуже несподівано, достатньо згадати Румунію і Чаушеску. В якісь вирішальні моменти силові структури просто перестають діяти…Напевне, ми рухаємося до чергової точки у нашій історії, яких було багато, коли режим здається стабільним, але як тільки він здригнеться, "силовики", що покликані його захищати, не виходять його захищати. Я думаю, ми таке побачимо", - прогнозує він.
Але не варто розраховувати на озброєних головорізів, котрі хочуть продовження війни, головною рушійною силою стане народ, який якраз за мирні переговори, додав Мілов.
Тим часом, за останніми повідомленнями, президент Володимир Зеленський закликав Верховну Раду негайно зібратися для ухвали "оборонного законопроєкту", в якому буде визначено правовий статус російських територій, де перебувають ВСУ, а також статус і права бійців українських Збройних сил.

×