Призначення голови Спеціальної антикорупційної прокуратури Олександра Клименка відбулося через тиск Заходу та громадянського суспільства. Це розблоковує антикорупційну діяльність в Україні. Однак система продовжить спротив – можна очікувати саботаж діяльності Спеціальної прокуратури. Про це в коментарі Gazeta.ua розповів журналіст Юрій Ніколов.
"Далі з призначенням тягнути не можна було. Тому що це нікому не налазило на голову. Наші американські партнери, які нас спонсорують грошима та зброєю, дивуються, навіщо нам допомагати. Думаю, це зіграло свою роль. Офіційному Києву вже не можна було відпетляти. Тиск на владу був з усіх боків – з України, Заходу. Можливо, це навіть впливало на рейтинг Зеленського", – говорить Ніколов.
Посада голови САП дуже важлива у структурі розслідування антикорупційних злочинів, наголошує він.
"Наприклад, відсутність голови Національного антикорупційного бюро України не так впливає, як голови САП. Спеціальна антикорупційна прокуратура має таку дуже вертикальну структуру. Без підпису голови САП неможливо дати хід багатьом справам. Тій же про Роттердам+. Від підпису голови САП залежить, чи зіллють цю справу. Тому що за два роки відсутності керівника, коли САП була в ручному управління генпрокурорки, вона призначала в цю справу людину, яка захищала від звинувачень угрупування Ріната Ахметова. Тобто прокурор виконував роль адвоката олігарха", – стверджує журналіст.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Коли Путіна б'ють, він відповзає й зализує рани. Тому його треба знищити" – Олег Березюк
Потрібен місяць-два, щоб САП запрацювала на повну, пояснює він.
"Два роки ця структура була в повному застої. Дуже важливо буде, з якою швидкістю прокурори увіллються у новий темп роботи. Певні антикорупційні розслідування самі слідчі не прискорювали, щоб керівництво їх не розвалило. Чекали керівника, який не займатиметься саботажем. На осінь вже очікував би розблокування справ і навіть тектонічні зрушення", – розповідає Ніколов.
Офіс генпрокурора, ДБР, СБУ й суди не здадуться та захищатимуть систему, вважає журналіст.
"Влаштовуватимуть провокації. Відкриття ідентичних до НАБУ проваджень, щоб можна було раніше вилучити певні документи, наприклад. Можуть відкривати справи проти самих детективів. Також триватиме саботаж з боку державних експертів. Вони мають давати висновок щодо нанесення збитків у корупційних справах. Без них неможливо дати хід розслідуванню", – пояснює Ніколов.
28 липня призначили керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Ним став детектив Національного антикорупційного бюро Олександр Клименко.
17 липня президент Володимир Зеленський закликав призначити керівника САП й запустити конкурс, щоб обрати голову НАБУ. Конкурсна комісія майже два роки не могла обрати нового голову САП. Причина – внутрішні конфлікти та ймовірний "тиск влади".
23 червня всі 27 країн-членів ЄС ухвалили рішення надати Україні статус кандидата на вступ до блоку. В уряді заявили про виконання всіх рекомендацій Європейської комісії до кінця року. Серед вимог ЄС – призначення директора НАБУ й керівника САП.
2 
8759
Коментарі