"Коли Путіна б'ють, він відповзає і зализує рани. Тому його треба знищити" – Олег Березюк

У світі назріває голод. Туреччина сподівається використати цю ситуацію, щоб на неї впливати. Турки хотіли викупити частину зерна, яке виросло в Україні. Але сьгодні підписали угоду, а на другий день – ракетний обстріл. Угода з Росією не варта паперу, на якому підписана. Яка буде реакція Ердогана – подивимося. Але не думаю, що він це залишить просто так.

Путін з РФ претендує на статус глобальної країни. І тому почалася війна. Ердоган також хоче відновити Османську імперію. Вони природні супротивники. Багато разів воювали між собою – це глобальні конкуренти. Домовленості між цими країнами не можуть бути довготривалими.

 

З території Білорусі по Україні завдаються удари, звідти йде наступ. Білорусь воює на боці Росії. Країна НАТО постачають нам зброю. Третя світова війна почалася, вона гібридна. Але ніхто не хоче цього визнавати з політичних міркувань. Росія – ядерна держава, США, Британія – теж. Якщо якась зі сторін застосує ядерну зброю, це буде кінець світу.

Щоб показати, що не звертають уваги на жодні домовленості, міжнародне право. Путін займає позицію диктатора. З претензією на регіонального гегемона. Сьогодні слово дав, завтра забрав. Хоче показати, що господар на своїй території.

Хочеш виграти війну – шукай союзників. У нас є Велика Британія, Польща, країни Балтії, які разом із нами протистоять ворогу. Наш вихід – разом із союзниками натиснути на Путіна політично, дипломатично, зброєю. Зробити так, щоб у нього не було можливості диктувати нам свої умови.

Путін зважає лише на силу. Останній договір, який підписали з турками, є підтвердженням того. Коли Путіна б'ють, він відповзає і зализує рани. Тому його треба знищити. Якщо не ліквідувати ту Росію, яка зараз існує, вона постійно створюватиме проблеми сусідам.

Коли приїжджав в Україну Макрон із канцлером Німеччини, вони намагалися схилити президента до того, щоб іти на поступки Росії, сідати за стіл переговорів. На другий день прилетів Джонсон, який каже, що Британія допомагатиме Україні у протистоянні з Росією. Є англосаксонський світ на чолі із Штатами та Британією і є Європа. Насамперед, Західна. Їх інтереси не співпадають.

Натомість інтереси Британії, Польщі, Україні зараз однакові. Інтереси країн Балтії також. Польща розуміє: якщо Україна програє, то наступні будуть вони. І Західна Європа не дуже активно допомагатиме боротися з Росією.

Глобальна конкуренція. Стара Європа має тісні зв'язки з Росією. Між нею та Москвою є буфер – Польща, Україна тощо. Тому РФ напряму не загрожує. Західній Європі простіше мати справу з Росією. Центральна та Східна Європа дуже добре знає, що таке Росія. І більше не хочуть потрапляти під вплив Кремля, як це вже було.

Це інформаційна операція. Інакше були б докази. Але на рівні чуток через ЗМІ воно діє. Ми змушені виправдовуватися. Данілов правильно сказав, що чекає доказів. Але в інформаційному просторі докази не обов'язкові. Хтось щось сказав – і тепер все наповнюється чутками. Звідси проблеми. Нам треба займатися і пропагнадою, і контрпропагандою. Бо слово іноді – сильніше зброї.

Це інформаційна зброя, яка створює перешкоди, щоб до нас швидко потрапляла потрібна зброя. Але тут багато питань – логістика, прийняття рішень, бюрократія. Якби було море, можна було б ним швидко доправити важке озброєння. Але зараз, щоб відправити щось морем треба, щоб ті країни безпосередньо вступали у війну з Росією. Не виключаю, що таке може статися. Коли розпочинається така війна, десь необережний постріл – і воно пішло, поїхало.

 

Якщо Україна стає сильною, то це змінює політичну карту світу. Наприклад, наша країна буде регіональним лідером. Вона тоді повинна мати вплив на ті країни, на які впливає Росія. Це не дуже сподобається Туреччині. Мабуть, Франції та Німеччині також. З'являється новий суб'єкт. Як він себе поводитиме - спрогнозувати дуже важко. Світ досить консервативний і просто так сильні лідери не з'являються. Якщо матимемо потужних політиків, то будуть усі шанси стати регіональним лідером. І сьогодні цього від нас чекають Молдова, Грузія. Ті країни, території яких анексувала Росія. Цього від нас чекає Ічкерія, яка свого часу отримала незалежність, але в результаті Другої чеченської війни ця територія окупована Росією. Сьогодні є уряд у вигнанні. Він ставить питання про деокупацію Ічкерії. І настрої у Чечні такі, що якщо з'явиться можливість, люди готові до повстання і звільнення своєї країни. А війна в Україні дає такий шанс. Тому що Росія тут суттєво ослабла.

Ми вже витискаємо. Польща, країни Балтії суттєво допомагають нам фінансово та зброєю, політичною підтримкою. Союз із Польщею та Британією нам однозначно вигідний. Він матиме вплив на всі світові процеси.

Так, документів не підписали. Але фактично цей союз створений. Тому що Британія навчає наших військових, дає зброю. Теж саме робить Польща, країна Балтії. Сьогодні не підписали, завтра підпишемо. Це виключно з юридичної точки зору – такого союзу немає. Фактично він існує.

Якщо завтра у США до влади прийдуть республіканці, то ситуація стане зовсім іншою на глобальному рівні. Тоді союз, про який ми кажемо, отримає нове дихання. А Росія не є тією країною, якою хоче себе бачити. Економіка слабка, армія також. Якість населення така собі. На сьогодні РФ має велику територію, але скільки з неї придатна для проживання? Тому коли йдеться про союз Британії, Польщі та України – будемо набагато сильніші за Росію.

Нам зараз не вигідно сідати з ними за стіл переговорів. Тому що ситуація, в якій знаходиться Росія, їй не вигідна. Росіянам треба показати, що вони натиснули на Україну, отримати як мінімум політичні дивіденди. Щоб показати, що війну почали недаремно. Тепер, щоб продовжувати "спецоперацію", їм потрібно проводити мобілізацію. А це невигідно – в центральній частині країни вони особовий склад не чіпали. В основному воював поки Кавказ, Бурятія, Сибір. Якщо зараз задіяти людей з центральної частини Росії, тим більше білорусів – вони взагалі можуть почати переходити на бік України. Це буде катастрофа для режиму Путіна. Він це розуміє.

Коли Росія видихнеться. Як тільки отримаємо далекобійну зброю, повернуться ті люди, які за кордоном навчаються нею користуватися, тоді перевага буде на нашому боці. Росія зазнає краху. Але такі країни, як Франція та Німеччина не зацікавлені у цьому. Такі люди є в США. Вони не хочуть втратити Путіна. Бо тоді буде переділ політичної карти світу.

Погоджуюся. Війна – це завжди бліцкриг. Якщо не завершилася у короткостроковий період, то вона затягується. А така війна не матиме того результату, який задумував агресор. Тому що, щоб захищатися треба менше сил і засобів. А щоб нападати – треба серйозно готуватися, мати озброєння, підготувати людей.

Росія видихається. Буде змушена йти на компроміси та відмовлятися від свого початкового задуму. Вони хотіли захопити всю Україну. Для цього їм був потрібен Київ. Не змогли. Хоча навіть форму парадну везли. Думали, що це буде легка прогулянка. Сподівалися за три-чотири дні. Але тут кожне вікно почало зустрічати їх вогнем. Отримали поразку. Тому були вимушені змінити тактику. Спробували завоювати хоча б Донеччину та Луганщину, але просуваються дуже повільно. Всі їх плани зламалися.

Під дулом автомата не матимуть жодної юридичної сили. Жодна демократична країна це не визнає. Це гра на внутрішній політичний ринок Росії.

Щоб Росія програла війну. Тоді буде те, що свого часу у Нюрнбергу. Росію потрібно буде на міжнародному рівні визнати агресором. Створити трибунал і засудити кожного військового злочинця за те, що вони зробили.

Треба зібрати докази, провести слідство. Пройти суд. Від довгострокових термінів до пожиттєвого позбавлення волі. З юридичної точки зору Путіна не повісять. Але може бути те ж саме, що з Мілошевичем. Може постати перед судом (у травні 1999 року Гаазький трибунал для колишньої Югославії висунув звинувачення проти колишнього президента Югославії Слободана Мілошевича в скоєнні воєнних злочинів у Косово 1999 року. Суд почався 2002-го. 2006 року політика знайшли мертвим у його камері у в'язниці Гаазького трибуналу. Він помер від серцевого нападу. За кілька днів справу закрили. – Gazeta.ua).

Було дуже багато агентів спецслужб, які працювали на Росію. Допомагали повномасштабному вторгненню Росії в Україну. Підтвердженням цьому є те, що президент Зеленський нещодавно зняв з посади голови СБУ Івана Баканова. Це було недопрацювання спецслужб, максимум – зрада. Один зі зрадників Наумов – начальник управління внутрішньої безпеки, якого зараз арештували у Сербії (Ексначальник Головного управління внутрішньої безпеки СБУ Андрій Наумов, затриманий 7 червня у Сербії, міг збирати та передавати російським спецслужбам дані, що становлять державну таємницю, зокрема, щодо систем безпеки зони відчуження ЧАЕС. – Gazeta.ua). Він був чинним офіцером СБУ. Баканов не впорався з обов'язками. Контррозвідка недопрацьовувала.