Кому із нардепів відпустили гріхи?

Напередодні Великодня Gazeta.ua опитала політиків про те, як вони готувалися до свята, чи дотримувалися посту і сповідалися.

Парубій Андрій (НУ-НС), 41 рік:

Я постив, але не усі дні. У четвер, п'ятницю я звичайно постив.

Я їв у парламентській їдальні рибу і рис переважно. Я просто відмовився від м'яса. У нас не було такого строгого посту, щоб я взагалі не їв.

У дні посту я не відвідував якихось заходів чи концертів. Ці дня я проводив на роботі, вдома, з друзями, але я не робив таких речей, які могли бути подібними на святкування чи забави.

Під час посту звичайно ходив до церкви. Планував сповідатись. Але зазвичай я роблю це у Львові, а оскільки я був у Києві, то не зміг. Останній раз сповідався минулого року напередодні Великодню.

Про свої гріхи публічно не можна говорити, бо це розмова з духовником. Я вважаю, що гріхів маю не багато.

Олег Ляшко (Радикальна партія), 39 років:

Ми готуємось зараз до свята, дружина яйця фарбує, паски печемо, щоб завтра всім разом піти до церкви і посвятити. Плануємо на всеношну піти. Причому не в одну церкву, ми хочемо в кілька церков піти: і у Володимирський собор, і у Києво-Печерську Лавру, і Андріївську церкву на Подолі. Тобто у нас програма широка. Нас запрошують настоятелі цих церков. Ми намагаємось нікому не відмовити.

Сказати, що я тримав піст — це буде великим перебільшенням. Я їв більше рибу, ніж м'ясо. Я взагалі рибу більше люблю. Тобто мені було відносно легко. Я по житті не переїдаю.

Ще не сповідався, але зараз думаю над цим, гадаю, що прийшов вже час. У кожної людини є гріхи від народження. Один Ісус Христос святий. Я намагаюсь так жити, щоб не було мені соромно за те, як я живу і що роблю як людина і політик. Хоча в нашому світі це доволі складно. Останній раз сповідався давно, кілька років тому.

Олександр Голуб (Комуністична партія), 45 років:

Паску я святкуватиму. Не постився, бо ритм мого життя такий,що витримати піст мені важко. Ну і, крім того, батюшка, з яким я спілкуюсь, вважає, що набагато важливіше те, що у тебе в голові, а не те, що в животі. У церкву час від часу ходжу: в Українську православну (МП).

Святити паску буду безпосередньо сам, якщо на Великдень буду у Львові. Якщо ж до Києва приїде моя сім я, тоді всі підуть крім мене - така склалася традиція у нас.

Я не сповідався, бо, хоч і називаю себе віруючим, але я не циркулярний віруючий. Думаю, тут кожен для себе вирішує: сповідатись чи ні.

Чечетов Михайло (ПР), 58 років:

Я вам так скажу, я ніколи не піддаюся масовому психозу. Коли у нас був Радянський союз, всі були атеїстами. Потім розвалився Радянський Союз і всі стали віруючими, всі пішли до церкви. Деякі навіть не знали, якою рукою і як молитися. Тобто кон'юнктурники. Потім раптом всі стали постувати. Тому я ніколи масовому психозу не піддаюся.

Я з великою повагою ставлюся до віруючих людей. Якщо людина у щось вірить, значить у цієї людини є глибокий духовний зміст. Нехай я і не поділяю цю віру. Якщо у людини немає віри і вона ні у що не вірить, це пуста людина. Добре, коли люди вірять в добро. Я не ходжу до церкви, я не постую. Хоча дружина моя ходить до церкви, з подругами. Вона не є глибоко віруючою, але вона ходить.

Бажання сповідатися не було, тому що я все життя намагався робити людям добро. Сповідують зазвичай тих людей, хто робив зло людям, ворожнечу сіяв, капості і так далі.

Володимир Бондаренко (БЮТ), 59 років:

Безумовно я дотримувався посту. Зараз Страсний тиждень - це навіть жорсткіше ніж просто піст. За весь час посту я двічі вживав рибу. Але ж їжа - це не головне, так от у іншому відношенні звичайно не завжди вдавалося утриматись: не підвищити голос, не сердитись.

Сповідаюся, як мінімум чотири рази на рік. Це має робити кожен істинний християнин: на всі чотири великі пости треба сповідатись.

Я сам щойно вийшов з Храму Дмитрія Солунського - це у селі, де я живу (с. Бузова на Київщині). Настоятель тут Богдан Тимошенко, онук письменника Бориса Антоненко-Давидовича. Ми самі збудували цей храм, поруч діє парафіяльна школа.

Сповідатися для будь-кого було б добре хоча б раз на рік. Але так щоб це було як самоаналіз, самовизначення: осмислити щось для себе і піти на сповідь. Депутатам найважче дотримуватись оцього духовного посту: не ненавидіти, не породжувати насилля.

Олег Зарубінський (Народна партія), 49 років:

Я святкую Великдень, але не постував. Чому? Дуже добре сказав Володимир Сабодан (голова УПЦ (МП), - ред.): "У піст головне не їсти одне одного".От я й не їм нікого, намагаюсь нікому не робити зла і, думаю, це важливіше.

На сповіді не буваю, бо не вважаю за потрібне сповідатись посередникам. Я Біблію й сам знаю набагато краще ніж усі ці люди і точно знаю, що про посередників у ній нічого не сказано. Йду, зазвичай, до тої церкви, до якої йду - у мене немає преференцій.

Як на мене, Великдень - це гарне свято, гарна стилістика. Я не атеїст, я вірю в те, що є на світі багато чого, що матеріальний світ не може пояснити, але я також непогано знаю історію, зокрема історію церкви, тому дивлюсь на всі ці речі як на певні символи, церемоніал, який сприймаю однозначно позитивно. Чи святитиму паску - не знаю: дружина точно піде, може й мене візьме.

Ольга Боднар (БЮТ), 47 років:

Я тримала піст. Не їла нічого крім овочів і риби, тому що спрощений піст дозволяє їсти рибу у певні дні.

Я не дотримуюсь всіх постів. Коли я собі ставлю той піст, тоді я його і тримаю.

Сповідалась у свого панотця. Сповідаюсь я достатньо часто при бажанні, або нагоді. Для мене це природно.

Кожна людина відкриває Біблію і читає заповіді, і жодна людина не може сказати, що десь в чомусь не порушувала якусь заповідь.

Святити паску піду, на всеношну. Думаю, піду у Володимирський собор, може ще у Лавру.

Вадим Колесніченко (Партія регіонів, 54 роки):

Які питання? Чи святкую я Паску? Ні, я працюю.

×