Тільки кожен п'ятий українець (19,2%) вважає, що дострокові парламентські вибори можуть поліпшити ситуацію в країні. Про це свідчать результати соціологічного опитування, проведеного компанією Ю.С.С. (USS Research) з метою з'ясувати ставлення громадян України до майбутніх парламентських виборів та електоральні симпатії виборців, пише РБК.
Специфіка даного опитування полягала в тому, що за окремою програмою опитувалися люди, що вимушено переселилися із зони бойових дій в інші регіони.
Майже половина опитаних (42,4%) вірить у те, що вибори у Верховну Раду, які відбудуться в кінці жовтня, позитивно вплинуть на загальну ситуацію в Україні. Не змогли відповісти на це питання 38,4%.
Відповідаючи на питання про доцільність проведення антитерористичної операції (АТО) на Сході, 35,4% опитаних заявили, що підтримують проведення бойових дій в східних регіонах. У свою чергу, більшість (58,2%) вважає, що проведення АТО є недоцільним і виступають за мирне врегулювання ситуації.
Згідно з результатами дослідження, якби президентські вибори відбулися в найближчу неділю, кандидатуру чинного Президента України Петра Порошенка підтримали б 27,8% з тих, хто прийшов на виборчі дільниці.
Другу позицію займає лідер Радикальної партії Олег Ляшко. За нього готові віддати свої голоси 17% виборців, на третьому місці - Юлія Тимошенко, за неї готові проголосувати 13,2% українців.
"Соціологічне дослідження демонструє кілька цікавих тенденцій. Насамперед, те, що переважна більшість українців негативно ставляться до військових дій і бажають чкомога швидшого закінчення АТО на Сході. Так само цікаво, що більшість громадян України виступають за цілісність держави і не готові підтримувати відторгнення тих чи інших територій. Майже 90% українців не готові змиритися з втратою Криму", - вважає директор Фонду "Українська політика" Кость Бондаренко.
"Проте тривожить рівень суспільних фобій населення: люди бояться війни, соціальних проблем, холодної зими. Попередні соціологічні дослідження не давалі подібної картини – зміна суспільних фобій є надзвичайно вагомим індикатором настроїв та тенденцій в суспільстві. Втілення очікуваних фобій може стати потужним каталізатором протестних настроїв у недалекому майбутньому.
Не зважаючи на зниження рівня підтримки Президента в суспільстві (що цілком очікувано), він все ще користується довірою значної групи респонденів. Цього не можна сказати про уряд – Арсеній Яценюк, схоже, починає набирати негатив і невдовзі може сприйматися як "молода копія Миколи Яновича Азарова" - з подібним ставленням з боку співгромадян та з приблизно таким же особистим рейтингом.
Цікаво, що рейтинг Петра Порошенка повністю екстраполюється на рейтинг його політичної сили. Сьогодні респонденти слабо уявляють, хто є членами і командою "Блоку Петра Порошенка", саме тому готові голосувати за ім'я Презідента, а не за конкретних людей у списку.
Олег Ляшко продовжує нарощувати власний рейтинг - насамперед за рахунок радикальної риторики і протестних очікувань виборців – особливо у центральному регіоні України. За останні місяці йому владося фактично подвоїти свій рейтинг і сьогодні він намагатиметься опанувати хвилю соціальних невдоволень та страхів. Найцікавіше, що основний перетік голосів до Ляшка відбувається із середовища тих, хто підтримували на останніх виборах Петра Порошенка. До речі, чимала кількість соціологічних груп, які входять до так званого "президентського пулу соціологів", намагаються "гратися" з рейтингами Ляшка – за дитячим принципом "я не блачу – значить, тебе немає".
Юлія Тимошенко демонструє сталість електоральних симпатій. Вихід їх її партії ряду знакових фігур не позначився на електоральній привабливості "Батьківщини", що свідчить про одне: партія у очах виборців асоціюється насамперед з самою Тимошенко, а Яценюк, Аваков, Турчинов і Пашинський були хоч і людьми команди Тимошенко, але у електоральному плані – звичайним баластом.
Значною мірою успіх чи неуспіх Партії регіонів на наступних виборах буде позначений рядом факторів. Насамперед, Партія регіонів сьогодні постійно і послідовно акцентує увагу на факторі "миру за будь-яку ціну". Ця теза має популярність серед значної частини населення, що створює додаткове коло потенційних виборців ПР. Чималу роль відіграє фактор лідера партії. Ми бачимо, що коли соціологи вказують у ролі лідера ПР Михайла Добкіна чи Олександра Єфремова (які ніколи не були лідерами ПР), рейтинг партії падає до 2,5 – 3%. Коли у ролі лідера фігурує Борис Колесников – рейтинг партії зростає до 5,8%. Можна також говорити про "ігри" маніпулятивної соціології, що намагаються занижувати рейтинги опонентів, у тому числі ПР, але тенденції є очевидними. Цікаво, що президентський рейтинг іншого члена ПР, Рината Ахметова, становить майже 10% (це не означає, що Ахметов претендує на пост Президента – це лише замір). Даний результат свідчить про те, що електоральне поле Партії регіонів залишається доволі широким, інша річ, що партії потрібно більш чітко визначитися з лідерами та гаслами. Плюс варто додати ще два фактори: по-перше, виборці ПР сьогодні перебувають у стані "політичного шоку" і їм потрібен час для повільного повернення в норму, по-друге, чимала кількість респонденів у нинішній непевний час не бажають (з метою власної безпеки) говорити про реальні настрої та симпатії – і це насамперед стосується тих проектів, які перебувають у опалі (ПР, КПУ тощо). Така ж тенденція ще рік тому спостерігалася і стосовно, скажімо, "Батьківщини" – респонеднти боялися зізнатися, що вони підтримують Ю.Тимошенко. Так на виборах з'являлися несподівані додаткові голоси за той чи інший політичний проект", - зазначив Бондаренко.
1 
8759
Коментарі
2