Москва "рідкоземельна". Чому раптом у Кремлі заговорили про свої корисні копалини

У Москві несподівано заговорили про спільну зі США розробку надр. Дипломатична активність росіян цими днями може свідчити про те, що вони хочуть спробувати новий геополітичний підхід.

Переговори між США та Україною по угоді про спільну розробку рідкісноземельних металів переходять у стабільний режим, повідомив 25 лютого радник голови Офісу президента Сергій Лещенко в ефірі телемарафону. За його словами, дискусії між головою ОПУ Андрієм Єрмаком і радником президента США з нацбезпеки Майком Волтцом продуктивні, хоча й потребують часу.

Ще один ґешефт

Днями Емманюель Макрон під час зустрічі з Дональдом Трампом згадував про угоду. Цікаво, що за кілька годин у медіа з'явилася інформація, що нібито лідери ЄС привезли пропозиції Києву по рідкоземах 24 лютого. За його словами, 21 із 30 матеріалів, котрі потребує Європа, можуть бути надані Україною.

У Єврокомісії уточнили: ЄС у партнерських відносинах з Україною про критичні ресурси з 2021 року. Але ймовірність пропозиції по рідкісноземельних матеріалах від ЄС не виключили на спільній пресконференції 25 лютого президенти Польщі Анджей Дуда і Латвії Едгарс Рінкевічс.

І цей хоче лопату

А Путін провів нараду про розробку своїх рідкоземів у Росії, за підсумками якої запропонував спільний проєкт Сполученим Штатам вартістю 15 мільярдів доларів. Диктатору йдеться про алюміній.

Дональд Трамп, раніше коментуючи переговори з Україною, говорив про зацікавленість у видобутку саме цього металу. Путін поскаржився, що Росія не має ресурсів для налагодження розробки копалин, котрих нібито більше, ніж в Україні.

Путін після цієї наради під час спілкування з журналістами виголосив кілька важливих політичних тез:

• Зеленський стає токсичним, США мають оздоровити політичну атмосферу в Україні,

• Росія готова на 50% скоротити витрати на оборону синхронно зі Сполученими Штатами.

Ще одну за нього додав Трамп - Путін начебто не буде проти європейських миротворців на території України. 25 лютого речник диктатора Дмитро Пєсков спростував це, пославшись на офіційну позицію МЗС РФ.

Широко закинув невід

Тим часом російські емісари терміново роз'їхалися на всі боки. МЗС РФ Сергій Лавров побував у Туреччині та в Ірані. В Анкарі він повторив версію про ініціаторів війни в Україні: тодішню американську владу і "бюрократію Брюсселя". Налагодити діалог з американцями нині, за оцінкою Лаврова, було нескладно.

На брифінгу в Тегерані з іранським колегою Аббасом Аракчі Лавров подякував за "виважену позицію по українському питанню", а також поінформував про спілкування Росії та США. Вірогідно, почуте було настільки важливим, що далі Сергія Лаврова прийняв президент Ірану Масуд Пезешкіан.

Того ж дня заступник МЗС РФ Алєксандр Грушко зустрівся в Абу-Дабі зі своїм колегою з Об'єднаних Арабських Еміратів (до ОАЕ їздив і Зеленський напередодні зустрічі американців і росіян в Саудівській Аравії). Обговорили, зокрема, роботу ШОС, ОДКБ, СНД та інших структур "у контексті становлення багатополярного світу", сказано в офіційному прес-релізі МЗС РФ, а також відносини з Заходом. Зокрема, з ЄС і НАТО.

У ці ж дні ексміністр оборони РФ Сергій Шойгу зустрівся з новим міністром оборони Індонезії, а згодом - і з президентом країни. У підсумку вони домовилися всебічно підтримувати відносини Москви і Джакарти. Президент Індонезії прийняв запрошення відвідати столицю РФ. На черзі у Шойгу - Малайзія.

Нова полярність

Навіть побіжний огляд цих візитів російських представників свідчить про очікувану найближчим часом подію або рішення, котрі суттєво вплинуть на Глобальний Південь. Причому так, що потрібна буде узгоджена позиція більшості ключових держав.

Сергій Лавров привідкрив таємницю, коли обмовився в Тегерані про становлення багатополярного світу. Американська і російська сторони наголошували, що їхнє спілкування виходить за межі врегулювання війни в Україні. Тому можемо припустити, що Москва взяла на себе погодження майбутньої угоди про "багатополярний світ" з ключовими гравцями Глобального Півдня.

З огляду на деталі, у цьому світі нової полярності збережеться жорстка вертикальна ієрархія: дипломатичні марафони росіян розпочалися після телефонного спілкування Путіна і Сі, з одного боку, і Макрона (від Європи) з Трампом, з іншого.

Важелем побудови нового багатополярного світу є комерційний інтерес. Іншими словами, геополітика будуватиметься за принципом бізнескорпорації. Опосередковано про це свідчить факт раптової зацікавленості Путіна розробкою рідкісноземельних металів на території РФ.

За даними ресурсу "Настоящее время", два великі росйські підприємства, один з яких видобуває (Ловозерський гірничо-збагачувальний комбінат), інший - переробляє (Солікамський магнієвий завод) алюміній, з початком так званої "СВО" були націоналізовані й передані "Росатому".

Держкорпорація "Росатом" пов'язана з бізнесменом Михайлом Ковальчуком, котрий є членом "клану Ковальчуків" - гаманця Путіна. Тому у політичні угоди напевне вплетені особисті фінансові інтереси кремлівського диктатора.

Більше того, з огляду на вислови Дональда Трампа, слово "вигідно" має стати ключовим для геополітики. Дивовижно - але аналогічний підхід іншими словами постійно озвучує Сі Цзіньпін.

У світі корпорацій

Що означає на практиці корпоратизація геополітики, найближчим часом відчує на собі Україна. Як вважає директор Інституту розвитку економіки Олександр Гончаров, інформативною є жорстка відповідь Трампа на запитання, чи вкладатимуться США у відновлення нашої країни: "Дивно про це питати. Ми і так уже витратили 500 мільярдів доларів".

Для українців новина, що допомога на оборону тепер перетворюється на борги на сто років наперед, м'яко кажучи, неприємна. Утім, на думку Олександра Гончарова, треба скористатися моментом і вміло використати можливості, бо "у світі зараз дуже багато ліквідності". Експерт пропонує побудувати у Києві Міжнародний інвестиційний хаб і створити "Українську корпорацію розвитку" як системи взаємодії державних і приватних інституцій. "Поки що це нам під силу, - зазначає він. - Подібні стратегії та інститути спрацювали у понад 100 інших країн".

Спільний кондомініум

У ЄС і у Франції розуміють, що пакт між Трампом і Путіним невідворотний, зазначає директор Інституту трансформації Північної Євразії Володимир Горбач. Причому "крім спільних бізнеспроєктів з Путіним Трамп хоче мати з ним і спільну організаційну модель: розділяй і володарюй. Автократія всередині США і імперіалізм на міжнародній арені", зауважив він.

Експерт вважає, що йдеться про російсько-американський кондомініум (спільне управління) для розробки українських ресурсів.

"Україна розглядається передусім як ресурс, не як союзник, партнер, жертва агресії, не як демократична нація, а просто територія, де є ресурси для спільної з росіянами розробки. І це, так би мовити, пілотний проект, за яким підуть інші європейські та європейські країни", - наголошує він.

Європейські миротворці діятимуть не у протидії, а у партнерстві зі США, прогнозує Володимир Горбач. Путін погодиться, тому що, йому важливе розширення кондомініуму: чим більше партнерів - тим сильніша легітимізація дій.

Ще одне питання до Росії

Утім, є й інші думки. Угода про рідкоземи стане величезним проривом для нас. Таку думку висловив ексдепутат Держдуми РФ Ілля Пономарьов. На його думку, фонд, створення якого передбачене договором, стане "планом Маршалла" для України, але його діяльність треба ретельно прописати, чим команди двох країн і займаються.

25 лютого Євросоюз не зміг ухвалити рішення про конфіскацію "заморожених" російських активів. Під вечір того ж дня Марко Рубіо заявив, що у США та РФ є можливості для спільної роботи, обговорюватимуться не лише доля цих коштів, але і збитки американських компаній, котрі постраждали після виходу з російського ринку.

×